Вузлова лялька Середньої Наддніпрянщини
Мета:
Навчальна: активізувати інтерес до історичних витоків народної ляльки Середньої Наддніпрянщини; розширення знань, умінь та навичок учнів щодо виготовлення вузлової ляльки.
Виховна:
Розвиваюча: сприяти розвитку просторової уяви, творчого мислення, фантазії, художнього та естетичного смаків, уміння зосереджувати увагу на конкретній діяльності.
Завдання: виготовити вузлову ляльку за традиціями Середньої Наддніпрянщини.
Тип заняття:
Об’єкт праці: вузлова лялька Середньої Наддніпрянщини.
Наочність:
Інструменти та
матеріали: клаптики тканини (ситець, сатин або льон) світлого кольору та різнокольорові, стрічки, нитки, наповнювач (дрібне ганчір’я, вата або лляна кужіль).
Хід заняття
І.
Організаційний момент.
1. Привітання з гуртківцями.
ІІ.
Перевірка домашнього завдання.
Нещодавно ми з вами вивчали тему «Традиції та технології виготовлення іграшок з природного матеріалу». Ви навчилися різним прийомам виготовлення ляльок з трави. Зараз ми перевіримо, наскільки добре ви засвоїли матеріал. Дайте відповіді на мої питання:
1. Яке значення мали обрядові ляльки для наших предків в минулому?
2. Які традиції та технології виготовлення українських народних ляльок вам відомі?
3. Який спосіб застосовується під час виготовлення ляльки частіше всього?
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Керівник гуртка. Нам відомо, що таке іграшки та яке важливе місце в житті людини вони посідають. А чи знаєте ви, коли з’явилися перші ляльки?
ІV. Мотивація пізнавальної діяльності.
Керівник гуртка. Сьогодні ми з вами поговоримо про українських народних ляльок. Серед котрих
особливим явищем, певною мірою унікальним, є ляльки Середньої Наддніпрянщини.
V. Вивчення нового матеріалу.
Керівник гуртка. Ви цілком праві. У кожного народу в різних регіонах збереглися свої традиції у виготовленні ляльок, свої образи та художні засоби виразності.
Серед українських народних ляльок явищем особливим, певною мірою унікальним, є ляльки Середньої Наддніпрянщини. Однак ці ляльки до останнього часу майже не збиралися і не вивчалися.
Українські народні ляльки (саморобні, хатні) у своїй образній основі є втіленням добра і лагідності. Протягом більшої частини ХХ ст. та багатьох минулих століть, вони були невід’ємною частиною дитячого побуту, взагалі – селянського. Значну цінність становлять зарисовки українських народних самобутніх ляльок різних місцевостей, зроблені художником Авдєєвим приблизно у 1911-1918 рр. минулого століття. Збереглися також і фотографії народних ляльок, але не автентичних, саморобних, а костюмованих, виготовлених для виставки або на продаж.
Мета:
Навчальна: активізувати інтерес до історичних витоків народної ляльки Середньої Наддніпрянщини; розширення знань, умінь та навичок учнів щодо виготовлення вузлової ляльки.
Виховна:
Розвиваюча: сприяти розвитку просторової уяви, творчого мислення, фантазії, художнього та естетичного смаків, уміння зосереджувати увагу на конкретній діяльності.
Завдання: виготовити вузлову ляльку за традиціями Середньої Наддніпрянщини.
Тип заняття:
Об’єкт праці: вузлова лялька Середньої Наддніпрянщини.
Наочність:
Інструменти та матеріали: клаптики тканини (ситець, сатин або льон) світлого кольору та різнокольорові, стрічки, нитки, наповнювач (дрібне ганчір’я, вата або лляна кужіль).
Хід заняття
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
(Прогнозовані відповіді гуртківців: 1,2,3 – зручними засобами комунікації)
ІV. Мотивація пізнавальної діяльності.
V. Вивчення нового матеріалу.
 |
| Вузлові ляльки, замальовані художником Авдєєвим приблизно 1911-1918 рр.: а) із с. Мирівки, Київщина; б) із с. Романівка, Волинь; в), г) із с. Липового Кременчуцького повіту Полтавської губернії; д) з м. Прилук Полтавської губернії; е) лялька з Київської губернії |
Так звані вдягнені або костюмовані ляльки існують як експонати музеїв народної творчості, історії та етнографії і майже зовсім вийшли з номенклатури виставок народного та самодіяльного мистецтва [4, 146]. Виготовлення ляльок стало у той час в Україні своєрідним промислом. Самі ж ляльки, як правило, красиві, святково одягнені, набули значення сувенірних, виставочних й подарункових речей, такого ж значення набули вони в культурі інших народів.
Серед ляльок різних регіонів України, особливо можна виділити ляльок Середньої Наддніпрянщини. Ті зразки, які вдалося зібрати протягом 70–80-х років ХХ століття та матеріали, з якими пощастило ознайомитися, показують, що ареал їх поширення охоплює нинішні Київську, Черкаську і Полтавську області.
Ляльки були зібрані Людмилою Семенівною Орловою й Олександром Семеновичем Найденом (Додаток 1) в селах поблизу Дніпра(з обох боків) на території, яка простяглася приблизно від Обухова до Кременчука. Вогнищем зародження цих ляльок можна вважати місцевість на правому березі Дніпра між Черкасами і Чигирином. Було встановлено, що саме в селах цієї місцевості ще на початку ХХ ст. та у 1960−1970-х роках робилися ляльки, найбільш характерні для даного типу [4, 148].
Ці ляльки своєрідні за способом виготовлення, складні за декоративною палітрою, з досить розвинутими іконографічними ознаками, розмаїті за функціями та образами. Хоч вони, призначені для дитячої гри, проте в них ігрові риси виявлені слабкіше, ніж обрядово-магічні. Останні найбільш зв’язані з ідеєю родючості та продовженням роду.
Зараз відомі майстри, які робили та збирали ляльок. Наприклад, ляльки Ганни Руденко з Черкаського району виходили невеликі за розміром, позбавлені рук і ніг, з вузловою внутрішньою основою та хрестом на обличчі. Кожна лялька існувала не сама по собі, а з діточками – немовлятами (Додаток 1 - Схема 2).
Серед ляльок різних регіонів України, особливо можна виділити ляльок Середньої Наддніпрянщини. Ті зразки, які вдалося зібрати протягом 70–80-х років ХХ століття та матеріали, з якими пощастило ознайомитися, показують, що ареал їх поширення охоплює нинішні Київську, Черкаську і Полтавську області.
Ляльки були зібрані Людмилою Семенівною Орловою й Олександром Семеновичем Найденом (Додаток 1) в селах поблизу Дніпра(з обох боків) на території, яка простяглася приблизно від Обухова до Кременчука. Вогнищем зародження цих ляльок можна вважати місцевість на правому березі Дніпра між Черкасами і Чигирином. Було встановлено, що саме в селах цієї місцевості ще на початку ХХ ст. та у 1960−1970-х роках робилися ляльки, найбільш характерні для даного типу [4, 148].
Ці ляльки своєрідні за способом виготовлення, складні за декоративною палітрою, з досить розвинутими іконографічними ознаками, розмаїті за функціями та образами. Хоч вони, призначені для дитячої гри, проте в них ігрові риси виявлені слабкіше, ніж обрядово-магічні. Останні найбільш зв’язані з ідеєю родючості та продовженням роду.
Зараз відомі майстри, які робили та збирали ляльок. Наприклад, ляльки Ганни Руденко з Черкаського району виходили невеликі за розміром, позбавлені рук і ніг, з вузловою внутрішньою основою та хрестом на обличчі. Кожна лялька існувала не сама по собі, а з діточками – немовлятами (Додаток 1 - Схема 2).
 |
с. Думанці, Черкаський район. Кінець 1960-х років
 |
Вузлова лялька-мати. Тканина. Автор Ганна Руденко.
с. Думанці, Черкаський район. 1969 р.
 |
Вузлова лялька і дітки-лялечки. Тканина. Автор Ганна Руденко.
с. Думанці,Черкаський район. 1969 р.
Ляльки Катерини Ляшко з села Хрещатик були також вузловими, але вони зображали наречених – веселих, в обрядовому вбранні. Ці ляльки були яскраві, прикрашалися віночками з різнобарвними стрічками. Вони були призначені скоріше не для дитячих ігор, а для прикрашання інтер’єру хати (Додаток 1 - Схема 3).
Створення вузлової ляльки-«княгині» Катериною Ляшко (1910 р.н.). с. Хрещатик, Черкаський район.
 |
| Створення вузлової ляльки-«княгині» Катериною Ляшко (1910 р.н.). с. Хрещатик, Черкаський район. |
 |
Вузлові ляльки - «княгиня» і «молодиця» Катерини Ляшко.
с. Хрещатик, Черкаський район. Початок 1970-х років
 |
Вузлова лялька-«княгиня» Катерини Ляшко.
с. Хрещатик, Черкаський район. Початок 1970-х років
Ляльки зібрані Іваном Лисенко з села Золотоноша теж були вузловими, не мали рук і ніг, їхні головні убори нагадували корони й весільні віночки. Обряджені вони були яскраво та мали помітно виділені груди.
 |
Іван Іванович Лисенко.
с. Золотоношка, Драбівський район Черкаської області (історична Полтавщина)
 |
Вузлова лялька-«княгиня».
с. Золотоношка, Драбівський район Черкаської області (історична Полтавщина). Початок 1970-х років
 |
Вузлова лялька-«княгиня».
с. Золотоношка, Драбівський район Черкаської області (історична Полтавщина). Початок 1970-х років
 |
Вузлові ляльки-«княгині».
с. Золотоношка, Драбівський район Черкаської області (історична Полтавщина). Початок 1970-х років
Ляльки Кіри Кононенко з села Червоного Київської області теж виготовленні вузловим способом, однак за пропорціями вони дещо видовжені, тонкі. Кольори вбрання неяскраві, стримані, але зі значною кількістю барвистих стрічок. Обличчя чисті, без хрестів голови цих ляльок були з імітованим волоссям із ниток [6, 24-25].
Кіра Авксентіївна Кононенко (1908 р.н.) с. Германівка, Обухівський район Київської області
Вузлові ляльки-«княгиня і дружка» Кіри Авксентіївни Кононенко.
с. Германівка, Обухівський район Київської області. 1977 р.
Лялька, як правило, була посередником між бабусею та онукою, мамою та донькою. Тому в ній, чи зроблений нашвидкуруч, щоб заспокоїти, «зайняти» дитину, чи виготовленій старанно, як подарунок на свято або на день народження, закладений, крім індивідуального, ще родовий, етнічний, національний фактор любові й сподівань, віри в добро і захисту від злих сил. Ці ляльки служили своїм господарям – оберегом. У традиційному середовищі сільські дівчатка, як правило, мали не одну таку ляльку, а кілька, іноді й цілий ляльковий ансамбль, з яким було зручно розігрувати різні «життєві» ситуації. В багатьох родинах ці ляльки передавались в спадщину, бо вважалось, що в ляльку – «куклу» – вселяється душа матері, бабусі.
Вивчення усіх названих ляльок дозволяє стверджувати наявність певної лялькової традиції на Середньої Наддніпрянщини.
Ляльки Середньої Наддніпрянщини хоч і мали схожу внутрішню будову, однак були прикрашені вбранням дуже різноманітно. Зверніть увагу на те, що ляльки несхожі одна на одну. Кожна лялька індивідуальна – має оригінально прикрашене вбрання, має свій характер, навіть свій настрій.
VІ. Практична робота.
Вступний інструктаж: Керівник гуртка. Приготуйте будь ласка, всі необхідні матеріали для виготовлення вузлової ляльки. (подивиться уважно інструкційно-технологічні картки «Виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини»)
А зараз, ми з вами помандруємо, та уявимо себе на деякий час сільськими дівчатками, які вчаться ляльковій справі. Я пропоную вам зробити ляльку за традиціями, які дійшли до нашого часу. Технологія виконання цих ляльок відрізняється від технології виконання інших іграшок. Ви бачите, що для роботи нам потрібні тільки клаптики, стрічки та наповнювач, але немає зручних нам ножиць, голок, шпильок. Це тому, що головною ознакою ляльок Середньої Наддніпрянщини, як вже зазначалося раніше є її внутрішня основа (конструкція). Ця основа має вузловий характер. Ляльки створюються шляхом зв’язування і накручування без допомоги голки (голка з ниткою в окремих випадках застосовується при пошитті головного убору та коли потрібно пришити або вишити хвилясту лінію на подолі фартуха чи сукні).
Перед тим, як почати роботу, потрібно згадати щось добре, приємне, гарне, тому що ваш настрій обов’язково передасться вашої лялечці, вона буде мати саме таку вдачу.
Вузлова лялька робиться у такій спосіб (Додаток 1 - Схема 1):
1) Візьміть клаптик тканини (хустку) світлого кольору, начиніть її дрібним ганчір’ям (наповнювачем може бути вата, лляна кужіль) і міцно зав’яжіть вузликом за допомогою стрічки. У вас вийшла голова – основна і єдина об’ємна частина багатьох ляльок даного типу. Це початковий етап, найбільш важливий для майбутнього типу та образу ляльки.
2) Зараз потрібно створити хрест на обличчі ляльки. Для цього візьміть різноколірні нитки, що є у вас, накладіть їх на голови майбутньої ляльки та переплетіть таким чином, щоб на розхресті утворився квадрат (хоча обличчя ляльки, за бажанням, можна оставити чистим без хреста. Нагадаю, що на території Середньої Наддніпрянщини дослідниками також було зафіксовано ляльки з чистим обличчям, без хрестів).
Тепер ваша лялечка має найбільш типові ознаки лялькової традиції Середньої Наддніпрянщини – вузлову внутрішню основу, форму голови та наявність хреста на обличчі. Перша ознака належить до статуарного типу ляльки, друга і третя – до іконографічного.
3) Наступний етап нашої роботи може мати два варіанти:
а) звисаючи кінці тканини(хустки), що залишились, можна скрутити і перев’язати нитками так, щоб утворився(залежно від довжини кінців) певний стрижень, валик, відросток, котрий буде імітувати тулуб ляльки, до нього на наступному етапі ми будемо прив’язувати одяг;
б) до звисаючих кінців тканини(хустки), що залишились, можна прив’язати та накрутити різнокольорові клапті, що будуть імітувати одяг ляльки.
Оберіть для себе зручний варіант наступної роботи над вашою лялькою та починайте працювати. Коли будете прив’язувати клаптики, пам’ятайте що усі вузлики повинні бути акуратними та непомітними, від цього залежить загальний вид лялечки, її характер та привабливість.
4) Залишилося оформити голову ляльки. Для того, щоб ваші ляльки виглядали гарно, на голову можна накласти волосся з конопель, лляної кужелі або з ниток, прив’язати барвисті стрічки, зробити віночок, пошити головний убір, також перуку можна закрити хустинкою, тим більше, що це характерно для народного жіночого вбрання.
Поточний інструктаж: Над виготовленням вузлової ляльки діти працюють самостійно. У процесі роботи контролюю дітей, слідкую за правильністю виконання. Якщо виникають питання – відповідаю, допомагаю.
Заключний інструктаж: По закінченню, обговорюємо типові помилки, котрі виникали, й ще раз нагадую, що потрібно робити, задля уникнення ускладнень під час роботи над лялькою. Правильність виконання перевіряють самі діти за інструкційно-технологічною карткою «Виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини». Відзначаю вихованців які краще і швидше всіх впорались з роботою.
VІI. Закріплення нового матеріалу.
«Мікрофон»
Керівник гуртка. Ось ви і упоралися з роботою. Ваші лялечки готові.
1. Що нового ви дізнались сьогодні на занятті?
2. Виготовляючи ляльку за народними традиціями, я пам’ятаю, що…
VІІІ. Оформлення фото звіту готових вузлових ляльок.
ІХ. Підсумки заняття.
Тепер ми з вами знаємо багато цікавого про вузлових ляльок: старовинні повір’я та звичаї, традиції їх виготовлення. Гадаю, що дивлячись на ваших лялечек ніхто не зможе залишитися байдужим. Ваші лялечки такі унікальні та такі гарні, бо в них є частка вашої душі. Вони несуть в собі тільки добрий початок тому, що коли ви їх створювали, думали тільки про добре, хороше. Маю надію, що в майбутньому у вас з’явиться бажання творити прекрасне, а у своїх роботах ви й далі будете відроджувати традиції свого народу та зберігати українську культуру.
(Перегляд та оцінка фото виконаних вузлових ляльок, виявлення недоліків, вибір кращих робіт)
Тож тема, яку ми вивчали сьогодні на занятті, а саме, прийоми поетапного виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини й виконання практичної роботи показало, що ви добре засвоїли матеріал та активно попрацювали. Тому можна вважати, що мета заняття досягнута. Вважаю, що ми з вами й надалі будемо так само плідно трудитися.
Х. Прибирання робочих місць.
До побачення!
Додаток 1
Олександр Семенович Найден – доктор мистецтвознавства, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, головний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М. Рильського Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, член Національної спілки художників України, митець, збирач і дослідник творів народної культури, поет. Автор багатьох монографій і наукових статей з проблем теорії народного мистецтва та актуальних явищ сучасної культури.
Людмила Семенівна Орлова – збирач і дослідниця народної ляльки. За її ініціативою сім’єю більш ніж за 50 років була зібрана по самих далеких куточках України та Росії велика колекція української та російської народної іграшки.
Л. С. Орлова у співпраці з О. С. Найденом продовжили справу першого українського священика, етнографа, збирача народної іграшки Марка Грушевського, автора книги «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу» (Львів, 1907).
Результатом дослідження колекції українських народних ляльок стали книги О. С. Найдена «Українська народна іграшка. Історія. Семантика. Образне своєрідність. Функціональні особливості» (Київ, 1999), «Українська народна лялька» (Київ, 2007), «Парадокс української ляльки : Українська народна лялька у світлі кроскультурних паралелей та аналогій. Обрядові функції. Конструктивний дизайн» (Київ, 2016), Каталог «Народні ляльки з колекції сім’ї Людмили Орлової і Олександра Найдена» (Київ, 2016), «Велика книга ляльок : Українські народні ляльки в зарисовках Людмили Орлової» (Київ, 2019). Частині колекції руських народних ляльок з Ярославської та Архангельської областей присвячена книга Л. С. Орлової «Ляльки та люди».
Дуже важливе місце в книгах займають малюнки Людмили Семенівни, які дуже чітко розкривають і дають можливість проаналізувати внутрішню будову ляльок (Схема 1 – Етапи створення вузлової ляльки; Схема 2 – Варіанти вузлових ляльок побутового характеру. Середня Наддніпрянщина, Карпати; Схема 3 – Варіанти вузлових ляльок обрядово-святкового характеру. Середня Наддніпрянщина).
Книги з унікальними малюнками Людмили Семенівни та сімейна колекція, яка за її заповітом займе гідне місце в музеях Росії та України, мають неоціненне значення для вивчення, збереження й розвитку традиційної лялькової культури.
Схема 1
Етапи створення вузлової ляльки
Схема 2
Схема 3
Додаток 2
ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА
«Виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини»
Список використаної літератури:
1. Велика книга ляльок : Українські народні ляльки в зарисовках Людмили Орлової / упорядник, фаховий редактор, автор передмови і текстових вставок доктор мистецтвознавства, член-кореспондент НАН України Олександр Найден. – К. : Видавничий дім «Стилос», 2019. – 312 с.
2. Герус Л. М. Українська народна іграшка: [наукове видання] / Людмила Мечиславівна Герус. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2004. – 264 с.
3. Левина М. С. 365 кукол со всего света: [издание для досуга] / Марина Стивовна Левина. – М. : Рольф, 2000. – 256 с.
4. Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості: [наукове видання] / Олександр Семенович Найден. – К. : АртЕк, 1999. – 255 с.
5. Найден О. С. Українська народна лялька: [наукове видання] / Олександр Семенович Найден. – К. : ВД «Стилос», 2007. – 240 с.
6. Найден О. С. Парадокс української ляльки : Українська народна лялька у світлі кроскультурних паралелей та аналогій. Обрядові функції. Конструктивний дизайн: [наукове видання] / Олександр Семенович Найден. – К. : ВД «Стилос», 2016. – 208 с.
7. Народні ляльки з колекції подружжя Людмили Орлової та Олександра Найдена : [каталог колекції народних ляльок]. – К. : Видавництво ArtHuss, 2016. – 128 с.
8. Українська народна іграшка / [альбом-каталог всеукраїнської виставки / автор-упоряд. Є. Шевченко]. – К. :Народні джерела, 2006. – 96 с.
#ASE #After_School_Education #E_Learning #E_Learning_After_School_Education #IAASE #Внешкольное_Образования #ДистанционноеОбучениеВО
Ляльки Кіри Кононенко з села Червоного Київської області теж виготовленні вузловим способом, однак за пропорціями вони дещо видовжені, тонкі. Кольори вбрання неяскраві, стримані, але зі значною кількістю барвистих стрічок. Обличчя чисті, без хрестів голови цих ляльок були з імітованим волоссям із ниток [6, 24-25].
 |
| Кіра Авксентіївна Кононенко (1908 р.н.) с. Германівка, Обухівський район Київської області |
|
| Вузлові ляльки-«княгиня і дружка» Кіри Авксентіївни Кононенко. с. Германівка, Обухівський район Київської області. 1977 р. |
Лялька, як правило, була посередником між бабусею та онукою, мамою та донькою. Тому в ній, чи зроблений нашвидкуруч, щоб заспокоїти, «зайняти» дитину, чи виготовленій старанно, як подарунок на свято або на день народження, закладений, крім індивідуального, ще родовий, етнічний, національний фактор любові й сподівань, віри в добро і захисту від злих сил. Ці ляльки служили своїм господарям – оберегом. У традиційному середовищі сільські дівчатка, як правило, мали не одну таку ляльку, а кілька, іноді й цілий ляльковий ансамбль, з яким було зручно розігрувати різні «життєві» ситуації. В багатьох родинах ці ляльки передавались в спадщину, бо вважалось, що в ляльку – «куклу» – вселяється душа матері, бабусі.
Вивчення усіх названих ляльок дозволяє стверджувати наявність певної лялькової традиції на Середньої Наддніпрянщини.
Ляльки Середньої Наддніпрянщини хоч і мали схожу внутрішню будову, однак були прикрашені вбранням дуже різноманітно. Зверніть увагу на те, що ляльки несхожі одна на одну. Кожна лялька індивідуальна – має оригінально прикрашене вбрання, має свій характер, навіть свій настрій.
Вивчення усіх названих ляльок дозволяє стверджувати наявність певної лялькової традиції на Середньої Наддніпрянщини.
Ляльки Середньої Наддніпрянщини хоч і мали схожу внутрішню будову, однак були прикрашені вбранням дуже різноманітно. Зверніть увагу на те, що ляльки несхожі одна на одну. Кожна лялька індивідуальна – має оригінально прикрашене вбрання, має свій характер, навіть свій настрій.
VІ. Практична робота.
Вступний інструктаж: Керівник гуртка. Приготуйте будь ласка, всі необхідні матеріали для виготовлення вузлової ляльки. (подивиться уважно інструкційно-технологічні картки «Виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини»)
А зараз, ми з вами помандруємо, та уявимо себе на деякий час сільськими дівчатками, які вчаться ляльковій справі. Я пропоную вам зробити ляльку за традиціями, які дійшли до нашого часу. Технологія виконання цих ляльок відрізняється від технології виконання інших іграшок. Ви бачите, що для роботи нам потрібні тільки клаптики, стрічки та наповнювач, але немає зручних нам ножиць, голок, шпильок. Це тому, що головною ознакою ляльок Середньої Наддніпрянщини, як вже зазначалося раніше є її внутрішня основа (конструкція). Ця основа має вузловий характер. Ляльки створюються шляхом зв’язування і накручування без допомоги голки (голка з ниткою в окремих випадках застосовується при пошитті головного убору та коли потрібно пришити або вишити хвилясту лінію на подолі фартуха чи сукні).
Перед тим, як почати роботу, потрібно згадати щось добре, приємне, гарне, тому що ваш настрій обов’язково передасться вашої лялечці, вона буде мати саме таку вдачу.
Перед тим, як почати роботу, потрібно згадати щось добре, приємне, гарне, тому що ваш настрій обов’язково передасться вашої лялечці, вона буде мати саме таку вдачу.
Вузлова лялька робиться у такій спосіб (Додаток 1 - Схема 1):
1) Візьміть клаптик тканини (хустку) світлого кольору, начиніть її дрібним ганчір’ям (наповнювачем може бути вата, лляна кужіль) і міцно зав’яжіть вузликом за допомогою стрічки. У вас вийшла голова – основна і єдина об’ємна частина багатьох ляльок даного типу. Це початковий етап, найбільш важливий для майбутнього типу та образу ляльки.
1) Візьміть клаптик тканини (хустку) світлого кольору, начиніть її дрібним ганчір’ям (наповнювачем може бути вата, лляна кужіль) і міцно зав’яжіть вузликом за допомогою стрічки. У вас вийшла голова – основна і єдина об’ємна частина багатьох ляльок даного типу. Це початковий етап, найбільш важливий для майбутнього типу та образу ляльки.
2) Зараз потрібно створити хрест на обличчі ляльки. Для цього візьміть різноколірні нитки, що є у вас, накладіть їх на голови майбутньої ляльки та переплетіть таким чином, щоб на розхресті утворився квадрат (хоча обличчя ляльки, за бажанням, можна оставити чистим без хреста. Нагадаю, що на території Середньої Наддніпрянщини дослідниками також було зафіксовано ляльки з чистим обличчям, без хрестів).
Тепер ваша лялечка має найбільш типові ознаки лялькової традиції Середньої Наддніпрянщини – вузлову внутрішню основу, форму голови та наявність хреста на обличчі. Перша ознака належить до статуарного типу ляльки, друга і третя – до іконографічного.
3) Наступний етап нашої роботи може мати два варіанти:
а) звисаючи кінці тканини(хустки), що залишились, можна скрутити і перев’язати нитками так, щоб утворився(залежно від довжини кінців) певний стрижень, валик, відросток, котрий буде імітувати тулуб ляльки, до нього на наступному етапі ми будемо прив’язувати одяг;
б) до звисаючих кінців тканини(хустки), що залишились, можна прив’язати та накрутити різнокольорові клапті, що будуть імітувати одяг ляльки.
Оберіть для себе зручний варіант наступної роботи над вашою лялькою та починайте працювати. Коли будете прив’язувати клаптики, пам’ятайте що усі вузлики повинні бути акуратними та непомітними, від цього залежить загальний вид лялечки, її характер та привабливість.
4) Залишилося оформити голову ляльки. Для того, щоб ваші ляльки виглядали гарно, на голову можна накласти волосся з конопель, лляної кужелі або з ниток, прив’язати барвисті стрічки, зробити віночок, пошити головний убір, також перуку можна закрити хустинкою, тим більше, що це характерно для народного жіночого вбрання.
Поточний інструктаж: Над виготовленням вузлової ляльки діти працюють самостійно. У процесі роботи контролюю дітей, слідкую за правильністю виконання. Якщо виникають питання – відповідаю, допомагаю.
Заключний інструктаж: По закінченню, обговорюємо типові помилки, котрі виникали, й ще раз нагадую, що потрібно робити, задля уникнення ускладнень під час роботи над лялькою. Правильність виконання перевіряють самі діти за інструкційно-технологічною карткою «Виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини». Відзначаю вихованців які краще і швидше всіх впорались з роботою.
VІI. Закріплення нового матеріалу.
«Мікрофон»
Керівник гуртка. Ось ви і упоралися з роботою. Ваші лялечки готові.
1. Що нового ви дізнались сьогодні на занятті?
2. Виготовляючи ляльку за народними традиціями, я пам’ятаю, що…
VІІІ. Оформлення фото звіту готових вузлових ляльок.
ІХ. Підсумки заняття.
Тепер ми з вами знаємо багато цікавого про вузлових ляльок: старовинні повір’я та звичаї, традиції їх виготовлення. Гадаю, що дивлячись на ваших лялечек ніхто не зможе залишитися байдужим. Ваші лялечки такі унікальні та такі гарні, бо в них є частка вашої душі. Вони несуть в собі тільки добрий початок тому, що коли ви їх створювали, думали тільки про добре, хороше. Маю надію, що в майбутньому у вас з’явиться бажання творити прекрасне, а у своїх роботах ви й далі будете відроджувати традиції свого народу та зберігати українську культуру.
(Перегляд та оцінка фото виконаних вузлових ляльок, виявлення недоліків, вибір кращих робіт)
Тож тема, яку ми вивчали сьогодні на занятті, а саме, прийоми поетапного виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини й виконання практичної роботи показало, що ви добре засвоїли матеріал та активно попрацювали. Тому можна вважати, що мета заняття досягнута. Вважаю, що ми з вами й надалі будемо так само плідно трудитися.
Х. Прибирання робочих місць.
До побачення!
Додаток 1
Олександр Семенович Найден – доктор мистецтвознавства, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, головний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М. Рильського Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, член Національної спілки художників України, митець, збирач і дослідник творів народної культури, поет. Автор багатьох монографій і наукових статей з проблем теорії народного мистецтва та актуальних явищ сучасної культури.
Людмила Семенівна Орлова – збирач і дослідниця народної ляльки. За її ініціативою сім’єю більш ніж за 50 років була зібрана по самих далеких куточках України та Росії велика колекція української та російської народної іграшки.
Людмила Семенівна Орлова – збирач і дослідниця народної ляльки. За її ініціативою сім’єю більш ніж за 50 років була зібрана по самих далеких куточках України та Росії велика колекція української та російської народної іграшки.
Л. С. Орлова у співпраці з О. С. Найденом продовжили справу першого українського священика, етнографа, збирача народної іграшки Марка Грушевського, автора книги «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу» (Львів, 1907).
Результатом дослідження колекції українських народних ляльок стали книги О. С. Найдена «Українська народна іграшка. Історія. Семантика. Образне своєрідність. Функціональні особливості» (Київ, 1999), «Українська народна лялька» (Київ, 2007), «Парадокс української ляльки : Українська народна лялька у світлі кроскультурних паралелей та аналогій. Обрядові функції. Конструктивний дизайн» (Київ, 2016), Каталог «Народні ляльки з колекції сім’ї Людмили Орлової і Олександра Найдена» (Київ, 2016), «Велика книга ляльок : Українські народні ляльки в зарисовках Людмили Орлової» (Київ, 2019). Частині колекції руських народних ляльок з Ярославської та Архангельської областей присвячена книга Л. С. Орлової «Ляльки та люди».
Дуже важливе місце в книгах займають малюнки Людмили Семенівни, які дуже чітко розкривають і дають можливість проаналізувати внутрішню будову ляльок (Схема 1 – Етапи створення вузлової ляльки; Схема 2 – Варіанти вузлових ляльок побутового характеру. Середня Наддніпрянщина, Карпати; Схема 3 – Варіанти вузлових ляльок обрядово-святкового характеру. Середня Наддніпрянщина).
Книги з унікальними малюнками Людмили Семенівни та сімейна колекція, яка за її заповітом займе гідне місце в музеях Росії та України, мають неоціненне значення для вивчення, збереження й розвитку традиційної лялькової культури.
Схема 1
Етапи створення вузлової ляльки
Схема 2
Варіанти вузлових ляльок побутового характеру.
Середня Наддніпрянщина, Карпати
Схема 3
Варіанти вузлових ляльок обрядово-святкового характеру.
Середня Наддніпрянщина
Додаток 2
ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА
«Виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини»
Список використаної літератури:
1. Велика книга ляльок : Українські народні ляльки в зарисовках Людмили Орлової / упорядник, фаховий редактор, автор передмови і текстових вставок доктор мистецтвознавства, член-кореспондент НАН України Олександр Найден. – К. : Видавничий дім «Стилос», 2019. – 312 с.
2. Герус Л. М. Українська народна іграшка: [наукове видання] / Людмила Мечиславівна Герус. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2004. – 264 с.
3. Левина М. С. 365 кукол со всего света: [издание для досуга] / Марина Стивовна Левина. – М. : Рольф, 2000. – 256 с.
4. Найден О. С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості: [наукове видання] / Олександр Семенович Найден. – К. : АртЕк, 1999. – 255 с.
5. Найден О. С. Українська народна лялька: [наукове видання] / Олександр Семенович Найден. – К. : ВД «Стилос», 2007. – 240 с.
6. Найден О. С. Парадокс української ляльки : Українська народна лялька у світлі кроскультурних паралелей та аналогій. Обрядові функції. Конструктивний дизайн: [наукове видання] / Олександр Семенович Найден. – К. : ВД «Стилос», 2016. – 208 с.
7. Народні ляльки з колекції подружжя Людмили Орлової та Олександра Найдена : [каталог колекції народних ляльок]. – К. : Видавництво ArtHuss, 2016. – 128 с.
8. Українська народна іграшка / [альбом-каталог всеукраїнської виставки / автор-упоряд. Є. Шевченко]. – К. :Народні джерела, 2006. – 96 с.
