Тема досвіду «Використання українських традицій як засобу національного
виховання гуртківців на прикладі виготовлення української народної іграшки».
Прізвище, ім’я, по-батькові представника досвіду Дьяченко Марина Павлівна.
Рік народження 05.03.1967, освіта вища педагогічна, спеціальність «Педагогіка і методика
середньої освіти. Трудове навчання» кваліфікація
вчитель трудового навчання (обслуговуюча праця), креслення і безпеки
життєдіяльності.
Посада
керівник гуртка.
Педагогічний стаж (станом на 01.01.2016) 20 років 11 місяців.
Нагороди, звання «Керівник гуртка-методист»; «Народний майстер» (рішення Атестаційної
комісії НСМНМУ від 30.03.2013 № 37); член Ukrainian Association for Handmade
Artists/Global Doll Society від жовтня 2013 р. (UAHA/GDS, свідоцтво № 024/043);
член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України (рішення
Атестаційної комісії НСМНМУ від 20.01.2015 № 59) (Див. Додаток 4.11).
нагороджена грамотами ДОН ДОДА, 2012, 2013; гравертоном ДОДА, 2013;
подяка МАНУМ ДОР, 2013; грамотою Виконкому Криворізької міської ради, 2014;
подякою Виконкому Криворізької міської ради, 2015; подяками і дипломами за
участь та перемогу у різноманітних фестивалях-конкурсах Всеукраїнського й Міжнародного
рівня 2012,2013,2014,2015 (Див. Додаток 4.13).
Результати останньої атестації підтвердження 10 тарифного розряду, присвоєно педагогічне звання «Керівник
гуртка-методист» (рішення атестаційної комісії ІІ рівня від 08.04.2013 р.).
Зміст досвіду (провідна ідея, новизна, актуальність,
мета, практична значущість тощо) Провідна
ідея запропонованого досвіду полягає у цілеспрямованому
формуванні всебічно і гармонійно сформованої особистості на
національно-культурних традиціях українського народу щодо вмілого оволодіння
технікою давніх народних ремесел.
Мета: формування краєзнавчої та технологічної грамотності у
вихованців щодо вивчення традицій виготовлення української народної іграшки;
залучення гуртківців до активної праці, прищеплення їм поваги до народного
мистецтва, до вміння помічати й розуміти прекрасне, цінувати його, створювати
своїми руками витвори мистецтва, збагачувати свій духовний світ; виховання у
дітей почуття національної самосвідомості, любові до своєї країни, до рідного
краю.
Новизна
запропонованих матеріалів полягає у
використанні в навчально-виховному процесі необхідного і достатнього обсягу
систематизованої інформації щодо українських народних іграшок, оволодінні
дітьми традиційними прийомами створення та оздоблення національних ляльок,
організації процесу виготовлення власноруч вихованцями ляльок за традиціями
українських народних ляльок, доступності та педагогічної доцільності
запропонованих завдань, створенні на заняттях гуртка позитивно-емоційної
творчої атмосфери зацікавленості та захопленості.
Актуальність
досвіду – формування свідомого громадянина – патріота
Української держави, активного провідника національної ідеї, представника
української національної еліти через набуття молодим поколінням національної
свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей та духовних
запитів; виховання бережливого ставлення до національного багатства країни,
мови, культури, традицій; формування у вихованців естетичних смаків, які
ґрунтуються на українських народних традиціях та кращих надбаннях світової
культури; вироблення умінь примножувати культурно-мистецькі надбання народу,
відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті.
Практична
значущість. Для підвищення якості і
результативності навчально-виховного процесу – залучення гуртківців до участі в
різноманітних фестивалях, виставках, конкурсах, фольклорно-етнографічних
експедиціях, науково-дослідницьких та науково-практичних конференціях, допомагає
вихованцям глибше і повніше зрозуміти процес розвитку й становлення
національної культури, дає змогу залучитися їм до глибокого вивчення надбань
культурної спадщини малої Батьківщини та України в цілому.
Впровадження досвіду:
- на міському семінарі-практикумі «Розвиток науково-дослідницької, творчо-пошукової, експериментальної діяльності, раціоналізаторства та винахідництва учнів шляхом створення єдиної системи партнерської співпраці ЗНЗ та ПНЗ» – виступила з доповіддю: «Фольклорно-етнографічні експедиції – невід’ємна практична частина учнівського наукового дослідження відділення «Мистецтвознавство та фольклористика» (на прикладі роботи гуртка «Народна іграшка ЦДЮТ «Гармонія») та провела майстер-клас на тему: «Лялька-мотанка – об’єкт учнівського наукового дослідження відділення «Мистецтвознавство та фольклористика» (29.11.2012, КЗШ № 69) (Див. Додаток 4.4);
- на Всеукраїнському семінарі-практикумі голів методичних обʼєднань та керівників гуртків декоративно-ужиткового мистецтва під час обміну досвідом роботи виступила з доповіддю: «Фольклорно-етнографічні експедиції – невід’ємна практична частина учнівського наукового дослідження відділення «Мистецтвознавство та фольклористика» (на прикладі роботи гуртка «Народна іграшка ЦДЮТ «Гармонія») (УДЦПО, м.Київ, 13-15.12.2012) (Див. Додаток 4.4);
- педагогічний досвід «Використання українських традицій як засобу національного виховання гуртківців на прикладі виготовлення української народної іграшки» було презентовано на методичній раді (ЦДЮТ «Гармонія», 28.03.2013);
- на обласному семінарі завідуючих відділами, методистів та керівників декоративно-вжиткового мистецтва багатопрофільних позашкільних навчальних закладів області виступила з доповіддю на тему: «Підвищення якості навчально-виховного процесу у гуртках декоративно-ужиткового мистецтва (за матеріалами Всеукраїнського семінару)» (КПНЗ «Дніпропетровський обласний дитячо-юнацький кіноцентр «Веснянка», м.Дніпропетровськ, 09.10.2013) (Див. Додаток 4.3).
Проводила майстер-класи
з виготовлення народної ляльки:
- в рамках програми перебування делегації з м.Нижній Тагіл на тему: «Виготовлення ляльки-берегині» (МПДЮТ «Горицвіт», 10.04.2012);
- на міському святі «Скарбничка народних мистецтв» за підсумками міського туру Всеукраїнської виставки дитячої творчості «Знай і люби свій край» на тему: «Виготовлення вузлової ляльки середньої Наддніпрянщини – «Господиня» (ЦДЮТ «Гармонія», 31.10.2012);
- у Мистецькій акції «Петриківка у Києво-Печерській Лаврі» (Києво-Печерська Лавра, м.Київ, 19-23.08.2014);
- в рамках обласного етно-фестивалю «Петриківський дивоцвіт» (м.Дніпропетровськ, 13.09.2014);
- в роботі творчих майстерень в рамках урочистого посвячення в члени міської спілки творчо обдарованих дітей «Зоряне сяйво» на тему: «Виготовлення ляльки «Різдвяний янгол» (ЦДЮТ «Гармонія», 21.11.2014);
- під час концертно-театралізованого дійства «Дорога до Юр’єва. Доба героїв» (м.Біла Церква Київської області, 28.06.2015);
- ІІ та V міського фестивалю національно-культурних товариств «Єдина родина − моя Україна» (21.10.2012, 04.10.2015);
- урочистостей з нагоди відзначення 24-ої річниці Незалежності України (КП «Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т.Г.Шевченка», 21.08.2015);
- в КЗК «Міська бібліотека мистецтв» (25.12.2015).
Брала участь
у І Всеукраїнському конкурсі «Творчий учитель – обдарований учень» /Інститут
обдарованої дитини НАПН України, Київ
2012.
Маю наукові статті:
- Педагогічні умови успішного естетичного виховання учнів засобами народно-ужиткового мистецтва в загальноосвітній школі //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т.1. – Луганськ: Поліграфресурс, 2010. – С.58-61.
- Педагогічні умови успішного національного виховання учнів українськими традиціями: Наукове видання //Педагогіка вищої та середньої школи Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2010. – Вип.№30. – С.143-151.
Багато уваги приділяю самоосвіті,
підвищенню кваліфікації та вдосконаленню педагогічної майстерності – курси
ДОІППО, семінари-лекції, відвідую відкриті заняття, беру участь в роботі
міських, обласних та Всеукраїнських майстер-класів з різних напрямів
українського народного мистецтва (Див. Додаток 4.11).
На заняттях гуртка застосовую інформаційно-комунікаційні
технології, що дає змогу активно впроваджувати інноваційні методи навчання,
значно підвищувати ефективність занять та поліпшувати якість знань гуртківців. Під
час фронтальної роботи на заняттях гуртка іноді спостерігаю різний темп
засвоєння вихованцями теоретичних знань і практичних умінь. Досвід показує, що
частина дітей відстає при засвоєнні окремих тем, а самостійне оволодіння
матеріалом не дає потрібного рівня знань, умінь та навичок. Це явище намагаюсь
ліквідувати організацією занять гурткової та індивідуально-диференційованої
роботи.
Діяльність дітей на гурткових
заняттях може набувати різного характеру, пов’язаного з розвитком творчих
здібностей, формуванням технологічних знань, умінь і навичок вихованців,
створенням ігрових ситуацій пізнавального характеру. Тому, створюю на занятті
такі умови, щоб діти не тільки усвідомили суспільно корисне значення своєї
праці, але й змогли б показати свої творчі здібності, реалізувати їх у
конкретних трудових справах. І цьому найкраще сприяє особистісно-орієнтована
технологія навчання, зокрема проектний метод, де поєднуються різні аспекти
трудової підготовки, зв’язок з різними предметами (народознавством, історією
мистецтва України), з життям.
Програмою передбачено з більш
підготовленими гуртківцями застосування індивідуальних форм роботи, що дає
можливість диференціювати завдання, враховуючи їх інтереси, запити, нахили. Для
цього роблю «банк» проектів, які можна запропонувати дітям. Це дає можливість
допомогти слабшим вихованцям усувати прогалини в знаннях, а добре підготовленим
– розширювати і поглиблювати технологічні знання та вміння.
З метою зацікавлення, розвитку
творчості, організації взаємодії і гуманістично організованого середовища
використовую нетрадиційні форми навчання, які передбачають орієнтацію на
особистість кожного як найвищу цінність; роль колективу в розвитку особистості;
пріоритет естетичного виховуючого впливу; поєднання різних видів діяльності
(практична, комунікативна, пошукова, науково-дослідницька); самостійність гуртківців
у виборі власної програми діяльності.
Для реалізації концепції
навчання щодо цілісного розвитку особистості заняття гуртка провожу з
використанням найбільш оптимальних форм і методів організації навчальної
діяльності дітей. А саме, під час виконання
практичних робіт, налагоджую взаємодопомогу сильніших вихованців слабшим,
тримаю весь час в полі зору найслабших гуртківців. Якщо в ході заняття є якісь
цікаві моменти (успішний прийом, досконаліший технологічний процес) роблю їх
здобутком усіх присутніх. Намагаюсь привчити гуртківців до
самостійності, індивідуалізації навчання, творчості в конструюванні, оздоблення
виробів. Характер завдань, які пропоную вихованцям, щороку змінюю з метою
стимулювання конструкторської думки дитини. Підсумовуючи
заняття, спільно з дітьми робимо аналіз виконаної роботи, проводимо економічні
розрахунки, звертаємо увагу на технологію, художнє оформлення (дизайн). Використовуючи
активні методи навчання (діалогічні ситуації, ігрові форми проведення занять,
вільна творча діяльність, критичне мислення під час гурткових занять) одержую
відповідні результати – вихованці вчаться об’єктивно мислити, робити правильні
висновки, досягають успіхів у різноманітних сферах діяльності.
Проблема розвитку творчих здібностей дітей на заняттях гуртка з технології
виготовлення народної іграшки є на сучасному етапі актуальною. Тому, пропоную
застосовувати з цією метою різноманітні шляхи і методи зокрема:
- диференціювати виробничо-технічні задачі;
- застосовувати художньо-конструкторські задачі − художнє конструювання відіграє важливу роль у розвитку творчих здібностей. Предмети, явища навколишнього середовища викликають у людини певні відчуття, через певні рецептори, зокрема, зорові, слухові та інші. Під час розв’язування задач розвивається уява, просторове мислення, образотворчі навички, відчуття гармонії, гарного смаку та інші, які є необхідними для загального розвитку творчої особистості;
- використовувати на заняттях гуртка природні матеріали − природний матеріал активізує уяву дітей, змушує їх переживати естетичні переживання, викликає потребу в творчому збагаченні. Для більш широкого використання творчого потенціалу гуртківців, пропоную на заняттях гуртка придумувати і виготовляти не однотипні вироби, які відмінні за формою та компонуванням;
- використовувати технічну документацію з неповними даними − як засіб розвитку творчих здібностей гуртківців. Технічна документація регламентує діяльність дітей. Методика полягає у тому, що кількість даних в технічній документації, в процесі навчання, зменшується. Це дає можливість гуртківцям творчо приступити до вирішення завдання;
- колективно обговорювати індивідуальні творчі завдання − при такій організації праці на розвиток творчих здібностей вихованців впливає ряд суб’єктивних факторів. Колектив спонукає дитину до більш активної діяльності. Колективне обговорення індивідуальних завдань сприяє підвищенню мотивації та уваги гуртківців до виконання своїх творчих завдань. При цьому організовую змагання на досягнення кращих результатів;
- застосовувати методи творчої діяльності − оздоблювати вироби, які виготовляють діти. Виготовляючи на заняттях гуртка ті чи інші вироби поряд з технологічними і технічними, в рівній мірі вирішуються і художньо-конструкторські задачі, навіть якщо вони не вирізняються в самостійності. Гуртківці, виготовляючи виріб, прагнуть надати йому красивого вигляду. Для цього даю їм завдання, що полягає у розробці орнаменту, форми, способу оздоблення свого майбутнього виробу. В ході практичних занять вихованці виготовляють виріб і оздоблюють його власноруч розробленим орнаментом.
При виборі форм та методів роботи з дітьми під час занять
гуртка звертаю увагу на застосування засобів, що активізують самого гуртківця: асоціації,
ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад
матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові та інші ігри як засіб
розвитку творчої активності вихованців, одночасно вирішую ряд завдань:
- цілеспрямовано знайомлю гуртківців із змістом професії;
- розкриваю дітям специфіку професійної діяльності;
- розвиваю вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;
- досягаю відповідності навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;
- формую активну позицію гуртківців в оволодінні професією, виховую потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.
При цьому особливу увагу звертаю на розвиток самостійності творчих
здібностей вихованців, тому що через творчість найбільш повно проявляються
професійні інтереси і нахили дітей. Серед розроблених методів творчої
діяльності найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань
технічної творчості є: метод мозкового штурму, морфологічний аналіз, метод фокальних
об’єктів, основи теорії розв’язування винахідницьких задач тощо.
Досвід практичної роботи
переконує, що гуртківці можуть і прагнуть виготовляти ігри та іграшки за
зразками, розробляти їх оригінальні конструкції (головоломки, ігри-атракціони,
настільні ігри-змагання), і з задоволенням виконують ігрові завдання на
заняттях.
Виготовлення саморобних іграшок
з різноманітних матеріалів викликає значний інтерес як у молодших, так і у
старших вихованців. В ході роботи над іграшками не тільки набуваються трудові
навички, а й розвиваються сенсорні здібності, кмітливість, допитливість,
інтерес до моделювання, художній смак. На таких заняттях поєдную гру і працю,
працю і творчість. Під час виконання практичної роботи провожу змагання між
гуртківцями «Справа майстра боїться», «Найкраща швачка», «Думай і твори» та
інші, що сприяє підвищенню якості виконання завдань, активізує процес навчання,
виховує позитивне відношення до праці. Так гру-змагання «Справа майстра боїться»
провожу на початковому рівні навчання за програмою занять гуртка «Народна
іграшка». Вона складається з декількох конкурсів і побудована на добре відомому
дітям цього віку матеріалі: казках, загадках, прислів’ях про працю і
працелюбність. У ході гри діти демонструють свої вміння працювати з аплікацією,
конструювати, моделювати. Виконуючи завдання конкурсів дітям необхідно: назвати
прислів’я про працю; обрати будь-який інструмент та назвати, який казковий
герой їм користувався; одягнути персонажі казок за допомогою клею, ножиць та
різнокольорового паперу; за описом визначити з якої казки та чи інша машина,
зробити креслення, скласти принципову схему її роботи, намалювати зовнішній
вигляд; виготовити із заготовок-розгорток цеглинки та збудувати казковий дім
тощо.
З метою кращого закріплення
знань, вмінь та навичок у мистецтві виготовлення українських традиційних
народних іграшок, при проведенні підсумкових занять на основному рівні навчання
за програмою занять гуртка «Народна іграшка», впроваджую ігрові завдання таких
конкурсів, як «Будинок моделей», «Секрети творчості», «Творю красу», «Знайомі
незнайомці», «Ми чекаємо гостей» тощо.
Ділова гра «Захист проекту»
спрямована на організацію суспільно спрямованої колективної діяльності
гуртківців та носить комплексний характер. В ній моделюється не тільки
процедура захисту проекту, а й процес розробки конструкції та змагання між
творчими бригадами. Гру провожу в два етапи: на першому етапі дві бригади
створюють конструкції, використовуючи метод мозкового штурму та передають їх на
розгляд експертній групі; на другому – відбувається безпосередній захист
проектів кожною бригадою. Під час захисту проекту представник бригади дає
характеристику конструкції виробу, що є прототипом, аналогом, на основі якого
розробляється новий проект, вказуючи на його недоліки. Далі пропоную нове
конструктивне рішення, обґрунтовуємо обраний варіант. При цьому не можна
збільшувати переваги або приховувати недоліки проекту, що захищається. Члени
бригади дають характеристику техніко-економічних, ергономічних та естетичних
показників нової конструкції, доводять її новизну, можливості виготовлення в
умовах позашкільних навчальних майстерень. Також, ділову гру «Захист проекту»
використовую при поглибленому вивченні, на вищому рівні навчання за програмою
занять гуртка «Народна іграшка», розширюю діяльність учасників, пропоную їм
дослідити теорію народного мистецтва, написати науково-дослідницькі, пошукові
роботи, рецензію на проект, що захищається, навчаю складати формулу винаходу,
який передбачається, розробляти технологічний процес виготовлення виробів.
Гурток
«Народна іграшка» працює за програмою складеною на основі програми гуртка іграшки рекомендованої Міністерством
освіти і науки України (лист МОН від 18.07.2007 р.) для організації
навчально-виховного процесу у гуртках декоративно-ужиткового відділу КПНЗ
«Центр дитячої та юнацької творчості «Гармонія». При підготовці програми були враховані
положення таких нормативних документів:
- Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р.;
- Закон України «Про освіту» від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР;
- Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-Ш;
- Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2004 р. № 2402-Ш;
- Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002;
- Концепція позашкільної освіти та виховання, затверджена колегією Міністерства освіти України 25.12.1996 р.;
- Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 рр., затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 р. № 378;
- Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 433;
- Положення про порядок індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004 р. № 651 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 10.12.2008 р. № 1123);
- Типові навчальні плани для організації навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008 р. № 676;
- Положення про малу академію наук учнівської молоді, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09.02.2006 р. № 90;
- Державної цільової програми роботи з обдарованою учнівською молоддю на 2007-2018 рр. тощо.
Робота з дітьми в гуртку «Народна іграшка» пройшла двадцятирічний шлях. За ці роки вихованці брали учать в численних виставках, фестивалях, конкурсах.
В переліку нагород гуртка
«Народна іграшка»:
- Диплом третього ступеню Х Дитячого Міжнародного фестивалю мистецтв «Таланти ІІІ Тисячоліття» за перемогу у художньому конкурсі.
- Три роки поспіль гуртківці отримували нагороди міністерства культури та туризму, Верховної Ради, міністерства культури та туризму, на Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості, присвяченому Шевченківським дням «Об’єднаймося ж, брати мої» у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво».
- Диплом І ступеню ІІ регіональної виставки народної іграшки «Русские потешки» - Росія, м.Северодвинськ – за перемогу в номінації «Традиційна іграшка».
- Диплом І ступеню на «Всеукраїнському дитячому фестивалі народної іграшки».
Неодноразово роботи гуртківців
були високо оцінені на міському, обласному турах та ставали переможцями
Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Знай і люби свій край», Всеукраїнської
виставки-конкурсу «Український сувенір», міської та регіональної
дитячо-юнацької виставки традиційних народних промислів «З Україною в серці»,
міської виставки української народної іграшки «З колиски духовності», міської
виставки «Країна – Фантазія», міської виставки «Різдвяні свята», міського
фестивалю національних культурних товариств «Єдина родина – моя Україна», обласного
фестивалю-ярмарку «Петриківський дивоцвіт», ставали Лауреатами міських премій
«Обдаровані діти – надія Криворіжжя», «Інтелектуали Криворіжжя» та відзнаки Криворізького міського голови для
обдарованих дітей і молоді.
Опанувавши мистецтво
виготовлення народної іграшки вихованці гуртка залучаються до пошукової,
дослідницької діяльності, беруть активну участь в науково-дослідницьких та
науково-практичних конференціях: «Пектораль», «Мій рідний край, моя земля очима
сучасників», «Сучасне народознавство: методи, здобутки, проблеми розвитку на
Наддніпрянщині», «Фольклорно-етнографічна спадщина: досвід, пошук, фіксація та
збереження».
Участь в обласній
фольклорно-етнографічній експедиції «До народних джерел», допомагає вихованцям
глибше та повніше зрозуміти процес розвитку і становлення національної
культури, дає змогу залучитися їм до глибокого вивчення надбань культурної
спадщини малої Батьківщини та України в цілому.
Тричі пошуково-дослідницькі
роботи вихованців одержували перемогу у міському етапі конкурсу
пошуково-дослідницьких робіт обласної фольклорно-етнографічної експедиції
«Звичаї, обряди та традиції мого краю» та двічі гуртківці були визначені
переможцями даного конкурсу у номінації «Кращий юний дослідник» (2013, 2015).
Підсумком теоретичних
досліджень та результатом художньо-творчої діяльності на вищому рівні є
науково-дослідницькі роботи, виконані дітьми – дійсними членами Малої академії
наук України (Див. Додаток 4.4).
Сьогодні випускники гуртка
«Народна іграшка» є студентами та випускниками Криворізького педагогічного
інституту ДВНЗ Криворізького національного університету, Львівського коледжу
мистецтв, Харківської державної академії культури.
Вихованці гуртка є членами
обласної спілки творчо обдарованих дітей, криворізької міської спілки творчо
обдарованих дітей та членами районного СТОД «Паросток».
Висновки матеріали досвіду можуть бути
застосовані як науково-теоретичний матеріал у навчально-виховному процесі
загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, зокрема, на уроках
технології, обслуговуючої праці, народознавства, виховних заходах, заняттях
гуртків.
Вважаю, що використання
українських традицій на прикладі виготовлення української народної іграшки
розвиває художній смак, творчу уяву, фантазію, і сприяє вихованню національної
самосвідомості та розвиткові патріотичних почуттів гуртківців.