4.7. ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ

Методична розробка плану-конспекту заняття на тему: 

«Традиції та технології виготовлення народної ляльки»

27.04.15                                                                                   ІІ група

(основний рівень, вихованці 10-12 років)

(вивчення даної теми за програмою розраховано 
на 2 заняття (8 годин)

Мета:

Навчальна: активізувати інтерес до історичних витоків української народної іграшки; дослідити етнографічний матеріал про традиції та технології виготовлення народної ляльки; розширення знань щодо виготовлення та оформлення текстильних ляльок; вміння користуватися інструкційно-технологічними картками.

Виховна: виховувати любов, бережливе ставлення до надбань української культури, потяг до збереження народних традицій; взаємоповагу під час проведення практичних робіт; відповідальне ставлення до навчання, охайність та суворе дотримання правил безпеки праці.

Розвиваюча: сприяти розвитку умінь та навичок вихованців щодо виготовлення обрядових ляльок; розвивати зорову пам’ять і довільну увагу дітей.

Тип заняття: узагальнююче заняття із захисту творчих проектів гуртківців.

Об’єкт праці: обрядові ляльки: "Пеленанка", "Куватка", "Весільна парочка".

Наочність: зразки обрядових ляльок, картинки та зразки з зображенням українських обрядових ляльок, карта стародавньої України, словник, інструкційно-технологічні картки: "Виготовлення ляльки "Куватка", "Виготовлення ляльки "Пеленанка", "Виготовлення ляльок "Весільна парочка", книги та альбоми про українські народні іграшки, рекламні представлення учнів.

Інструменти та матеріали: клаптики тканини (ситець, сатин або льон) світлого кольору та різнокольорові стрічки, нитки (бавовняні та вовняні), набивка.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

1.     Привітання з гуртківцями;

2.     Перевірка присутніх;

3.     Перевірка готовності вихованців до заняття 
   (зошити, прилади, матеріали);

4.     Призначення чергових.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

На минулому занятті ми з вами розпочали вивчати тему "Традиції та технології виготовлення народної ляльки" з розділу "Народні традиції  та їх відображення у народній іграшці". Ви виготовляли вузлових ляльок за українськими народними традиціями. Зараз ми перевіримо, наскільки добре ви засвоїли матеріал. Дайте відповіді на мої питання:

1.     Коли з’явилися перші іграшки?

2.     Які бувають народні ляльки?

3.     Яку функцію виконували обрядові ляльки?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Мозковий штурм

Яка роль іграшки в житті людини?

Проблемне запитання

Чому актуальне значення народної ляльки у вихованні підростаючого покоління сучасної України?

ІV. Мотивація пізнавальної діяльності.

Керівник гуртка. Шановні діти! Я хочу ще раз вам нагадати істину, що не потребує доказів: "Лише той народ має майбутнє, який поважає свою історію". На нашому занятті будуть доповідати три дослідницькі бригади, які працювали над однією загальною темою "Традиції та технології виготовлення народної ляльки". Давайте назвемо дослідників нашої теми експертами історичними й практичними, бо наша мета не тільки вивчити теоретичні відомості, а й реалізувати їх практичне виконання.

Історія – цікава й приваблива наука. Чи може вона стосуватись ляльки?

Лялька належала до ритуальних предметів, які використовували на святах. Вона була посередником між людиною та невидимими силами природи.

Хто не любить Масляну? Пригадайте опудало-ляльку із соломи або дерева, яку одягають у старий одяг, обов’язково яскравий, та гуляють разом з нею, співають пісень. Існує повір’я: що робили ляльку-Масляну, яку саджали в хаті, подавали їй сковороду та ополоник, наче вона пече млинці. Вважалось, що цілий рік така сім’я буде мати добробут та багатство, і ніяка лиха сила не буде їй заважати.

На Вознесіння-Трійцю в Україні існував жіночий обряд "Хрещення та поховання зозулі". Ляльку для такого обряду робили із трав, які мали своє значення: явору, м’яти, чебрецю, липового листя та квіток. Це обрядове свято несло мир та спокій оселі, дівчата під трав’яною дівою обмінювались подарунками, це означало, що їх дружба стане міцною та вірною.

Яки ви знаєте обряди, пов’язані з ляльками?

Отже, тема творчих робіт звучить так: "Традиції та технології виготовлення народної ляльки".

V. Захист творчих проектів.

Керівник гуртка. Що ви можете розповісти, а ще краще, продемонструвати зі своїх етнографічних пошуків?

(Попередньо розділила гуртківців на дослідницькі бригади, які працювали над розкриттям заданої теми)

І бригада. Ознайомившись з довідковою літературою, провівши етнографічні дослідження, ми дізнались багато цікавого. Наприклад, лялькам приписувались різні чарівні якості: вони могли захищати людину від нещастя, брати на себе біль, навіть впливати на вирощування врожаю.

 Для нашого інформаційно-практичного блоку ми взяли тему: "Лялька "Куватка" (див. Додаток 1).

 Мета дослідження: вивчити історичні відомості про ляльку "Куватка", відновити їх практичне виготовлення, викликати інтерес до історії української культури.

Лялька "Куватка" використовувалась як оберег для немовляти. Вивішували її над колискою дитини тільки після її хрещення. Вважалось, що ця лялька оберігала немовля від злих чар. Таких ляльок робили не одну, а декілька. Майстрували їх мати та старші дівчатка, під час роботи співали колискову пісню. Виготовляли з різних кольорових клаптиків тканини. Якщо провести паралель із сучасністю, то це наші іграшки-брязкальця.

Практичний експерт. Зараз я навчу вас виготовляти такі іграшки. Для цього мені потрібні невеликі клаптики тканини різного кольору, нитки.

Клаптик тканини розміром 10×15 см скручують до середини довгими сторонами. Скручений клаптик перегинають навпіл. Відступивши 2 см від згину, перегнутий клаптик перев’язують декількома витками нитки іншого кольору. Кінці ниток зв’язують подвійним вузлом.

 З іншого клаптика розміром 6×6 см робимо ще одну скрутку. Ниткою іншого кольору перев’язуємо на відстані 1 см від країв, зав’язуємо вузли.

Вкладаємо в середину першої скрутки другу так, щоб сторони, що виступають, були рівні. Щільно притискаємо до вузла другу скрутку, перев’язуємо хрест на хрест декількома витками нитки.

Нижню частину ляльки прикрашаємо вишивальними швами, наприклад, оксамитовим.

ІІ бригада. Із проведених досліджень ми дізнались, що ляльки в давні часи були обрядовим символом, і з їх допомогою проводили різні чаклунства. Цікаво знати, що при виготовленні ляльок не можна використовувати колючі та ріжучі предмети, якими людина може поранитись. Тому, тканину не різали, а рвали.

До вашої уваги ми пропонуємо "Ляльку "Пеленанка" (див. Додаток 2).

Її виготовляли з клаптиків домотканої тканини для робочого одягу, здебільшого чоловічого. Вважалось, що разом з тканиною ляльці передається частинка життєвої сили людини.

Практичний експерт. Тканину необхідно щільно скрутити та міцно перетягти шнуром-поясом. зав’язаний міцний вузол символізує пуповину дитини. У стародавні часи кінці відкушували, ніби пуповину дитини. Для позначення голови 1/3 частину скрутки перетягують нитками. Пропорції ляльки мають відповідати пропорціям немовляти: 1/3 довжини ляльки – це голова, інші 2/3 – низ ляльки. При виготовленні ці пропорції мають велике значення.

Загортали ляльку в три етапи: спочатку хустка на голову. Для цього невеликий шматок тканини складали навпіл по діагоналі й ним пов’язували голову ляльки хрест на хрест, заводячи краї за спину, не зав’язуючи на вузол. Потім ляльку пеленали немов дитину. Для цього її клали на прямокутний відріз тканини, так щоб 1/3 від його довжини була довшою, загортали навколо Пеленанки тканину, звисаючий край піднімали вгору та обгортали ляльку з двох боків. Пелюшку, в якій знаходилась лялька, закріплювали звивальником – тонкою стрічкою тканини, яка обходила двічі навколо ляльки хрест на хрест. Кінці звивальника ховали в пелюшку, категорично заборонялось зав’язувати вузли. Таку ляльку клали до немовляти. Вважалось, що вона вміла охороняти сон.

ІІІ бригада. Ми також брали участь у дослідженні: ляльки наших опонентів були призначені для маленьких дітей, а наш вибір – обряд весілля. У святковій весільній традиції в Україні є звичай, коли везли молоду пару в дім нареченого після вінчання в церкві, то під дугою упряжі підвішували пару ляльок нареченого й наречену. В деяких місцевостях їх називали "Весільна парочка" (див. Додаток 3).

Пара ця особлива, вона символізує єдине начало жінки та чоловіка, єдине їх ціле після весілля. Їм разом необхідно було жити в радості й турботах. Виготовляли ляльок подружки нареченої із білої та кольорової тканини й ниток.

Для виготовлення ляльок "Весільна парочка" необхідна дерев’яна палиця довжиною 30 см, а товщиною 1-1,5 см (використовували різну деревину, крім вільхи та осини, бо це вважалось проявом нечистої сили).

Білу тканину розміром 7×5 см складають наступним чином: від країв коротких сторін тканину підгинають до середини й розгладжують. Від місця згину тканину ще раз підгинають до середини й складають навпіл. Отриману багатошарову смужку білої тканини складають удвоє в довжину. У середину складеної пополам смужки тканини вставляють друзку так, щоб вона не доходила до місця згину на 2 см. Тканину трьома-чотирма витками нитки кріплять до друзки. На другий кінець друзки кріплять складений таким же чином, другий клаптик білої тканини.

Друзку по всій довжині обмотують смужкою іншої тканини, спочатку відступивши від краю друзки, щоб залишився кінчик білої тканини приблизно 1 см з обох сторін. Останнім витком смужку притримують на друзці великим пальцем, а кінець її пропускають під петлею останнього витка й міцно стягують. Смужку з обох кінців друзки додатково закріплюють кількома витками червоної нитки. Отримали деталь руки. Краї обшивають оксамитовим швом.

Тканину білу або іншого кольору розміром 15×30 см двічі складають від країв довгої сторони до середини. У середині отриманої смужки двома-трьома обертами намотують смужку білої тканини шириною приблизно 5 см. Потім всю смужку скрученої тканини складають удвоє. Червоною ниткою складену смужку перемотують кілька разів по краю білої тканини. Складену таким чином тканину навішують на деталь руки й кріплять під нею кількома витками червоної нитки. Після закріплення ця деталь може рухатися по всій довжині деталі руки. Потім смужку стягують з деталі руки. На смужку виворітною стороною назовні двома-трьома нещільними обертами намотують клаптик кольорового ситцю розміром 15×15 см. Край ситцю намотують нижче на відстані 1 см під другим кріпленням червоної нитки, якою там же й закріплюють ситець. Коли нитка зав’язана, ситець вивертають на лицьову сторону й розправляють. Отримуємо заготовку для ляльки "Наречена", яку знову надягають на деталь руки. Лицьова сторона ляльки буде знаходитися там, де немає розділення.

З двох кольорових ниток в’ють пояс. Ним з лицьового боку ляльки підв’язують невеликий (3×5 см) фартушок із клаптика тканини іншого кольору. Фартушок підв’язують з виворітного боку, а потім вивертають на лице й два рази оперізують поясом. Вузол кріплять на лицьовому боці.

На голові ляльки "Наречена" спочатку пов’язують, як повойник, вузьку смужку червоної тканини. Потім складений навпіл по діагоналі клаптик кольорового ситцю розміром 10×10 см пов’язують, як хустку з вузлом під підборіддям.

Ляльку "Наречений" виготовляють за такою ж технологією із клаптика червоної тканини розміром 15×30 см. Клаптик двічі складають з країв довшої сторони до середини, а потім удвоє. У середині намотують білу тканину, що позначатиме голову. Перегнувши смужку навпіл, по краю білої тканини намотують червону нитку. Навісивши заготовку на деталь руки, трохи розводять кінці червоної смужки в сторони, щоб вони утворили літеру "Л", її знову перетягують ниткою.

Після цього, стягнувши з деталі руки заготівку, на кінцях смужки виготовляють чоботи. Клаптик чорної тканини розміром 15×6 см від країв короткої сторони двічі складають до середини й удвічі. Отриману смужку складають навпіл й накладають з двох боків на кінець червоної смужки. Чорний клаптик щільно, виток до витка, обмотують ниткою в напрямку до краю. Кінчик чорного клаптика (приблизно 1 см) підгинають під прямим кутом й закріплюють ниткою. З іншого клаптика виготовляють другий чобіт. Носками чобіт визначається лицьова сторона ляльки. Ляльку "Наречений" навішують на деталь руки зліва від ляльки "Наречена".

Сорочку для ляльки "Наречений" виготовляють із клаптика кольорового ситцю розміром 5×14 см. Тканину складають навпіл виворотом всередину вздовж довгої сторони, ще раз складають удвічі й по отриманому згину роблять надріз довжиною приблизно 0,7 см. Потім розкладають тканину й роблять ще один розріз приблизно 1,5 см від правого кінця першого розрізу в напрямку до поперечного зрізу ситцю. Тканину складають удвічі й надягають через голову ляльки косим розрізом на лицьовий бік. Сорочку розправляють: спочатку краї вивороту підгинають на лице, потім на них накладають краї лицьового боку. Розправлену сорочку підв’язують кольоровим поясом із 2-3 скручених ниток. Вузол поясу кріплять збоку. По лінії горловини прокладають вишивку початковими швами.

Потім потрібно зробити волосся для ляльки "Наречений". Для цього намотують нитки на три пальці руки. У середній частині моток зв’язують, а по краях розрізають. Отримане пасмо волосся кріплять під кашкет – невеликий клаптик у верхній частині голови приєднаний щільними витками ниток.

У ляльок одна спільна рука, щоб чоловік і жінка йшли по життю разом, рука об руку.

VІ. Практична робота.

Вступний інструктаж: Керівник гуртка. Приготуйте будь ласка, всі необхідні матеріали для виготовлення обрядової ляльки "Наречена".  Роздаю інструкційно-технологічні картки №3 "Виготовлення ляльок "Весільна парочка" (див. Додаток 3).

А зараз, ми з вами помандруємо, та уявимо себе на кілька хвилин сільськими дівчатками, які вчаться рукоділлю. Я пропоную вам зробити обрядову ляльку "Наречена" за традиціями, які дійшли до нашого часу.

Перед тим, як почати роботу, треба згадати щось добре, приємне, гарне, тому що ваш настрій обов’язково передасться вашої лялечки, вона буде мати саме таку вдачу.

Поточний інструктаж: Над виготовленням обрядової ляльки "Наречена" вихованці працюють самостійно. Іноді, коли потрібно зав’язати вузлики - парами. У процесі роботи контролюю дітей, слідкую за правильністю виконання. Якщо виникають питання – відповідаю, допомагаю.

Заключний інструктаж:  По закінченню роботи, обговорюємо типові помилки вихованців, ще раз нагадую, як слід робити правильно, як запобігати ускладнень під час креслення. Правильність виконання перевіряють самі діти за інструкційно-технологічною карткою №3 "Виготовлення ляльок "Весільна парочка". Відмічаю дітей які краще і швидше всіх впорались з роботою.

VІІ. Закріплення нового матеріалу.

«Мікрофон»

Керівник гуртка. Ось ви і упоралися з роботою. Ваші лялечки готові.

1.     Що нового ви дізнались сьогодні на занятті?

2.     Виготовляючи обрядову ляльку, я пам’ятаю, що…

VІІІ. Оформлення виставки готових обрядових ляльок.

ІХ. Підсумки заняття.

Тепер ми з вами знаємо багато цікавого про народних ляльок: старовинні повір’я, звичаї та традиції їх виготовлення. Гадаю, що дивлячись на ваших ляльок ніхто не зможе залишитися байдужим. Ваші лялечки такі унікальні та такі гарні, бо в них є частка вашої душі. Вони несуть в собі тільки добрий початок тому, що коли ви їх створювали, думали тільки про добре, хороше. Маю надію, що і в майбутньому у вас з’явиться бажання творити прекрасне, а у своїх роботах ви й далі будете відроджувати традиції свого народу та любов до української культури.

(Перегляд та оцінка виконаних обрядових ляльок, виявлення недоліків, вибір кращих робіт, нагородження найактивніших дітей)

Тож тема, яку ми вивчали сьогодні на занятті, а саме, прийоми поетапного виготовлення обрядової ляльки "Наречена" та виконання практичної роботи показало, що ви засвоїли матеріал та активно попрацювали на занятті. Тому можна вважати, що мета заняття досягнута. Вважаю, що ми з вами й надалі  будемо так само плідно працювати.

X. Домашнє завдання.

На наступному занятті ми будемо з вами продовжувати вивчати традиції та технології виготовлення народної ляльки. Будемо вивчати будову та технологію виготовлення вузлової ляльки Середньої Наддніпрянщини, тому підготуйте будь ласка необхідні матеріали для виконання практичної роботи: клаптики тканини (ситцю, сатину або льону) світлого кольору та різнокольорові, стрічки, нитки, набивка.

ХІ. Прибирання робочих місць.

Гуртківці прибирають свої робочі місця. Черговий прибирає кабінет – майстерню. Також відмічаю дітей, в яких найчистіші робочі місця.

До побачення!

Додаток 1

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА 1

«Виготовлення ляльки «Куватка»

Додаток 2

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА 2

«Виготовлення ляльки «Пеленанка»

Додаток 3

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА 3

«Виготовлення ляльок «Весільна парочка»

 

Список використаної літератури:

1. Герус Л.М. Українська народна іграшка. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004.

2. Куклы мира: учебное пособие / [вед. ред. Е.Ананьева; отв. ред. Т. Евсеева]. – М.: Аванта +, 2003.

3. Котова И.Н., Котова А.С. Русские обряди и традиции. Народная кукла. - СПб.: Паритет, 2003.
          4. Левина М.С. 365 кукол со всего света. – М.: Рольф, 2000. 

5. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. – К.: АртЕк, 1999.

6. Найден О.С. Українська народна лялька. – К.: ВД «Стилос», 2007.

7. Напиткіна Г.П. Українська лялька-оберіг. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.

8. Терещенко І. Розробка уроку із захисту творчих проектів учнів // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2008. - №3.

9. Українська народна іграшка / [альбом-каталог всеукраїнської виставки / автор-упоряд. Є. Шевченко]. – К.:Народні джерела, 2006.