Методичні рекомендації щодо відродження українських традицій на заняттях гуртка "Народна іграшка"
Формування національно свідомої особистості – це складний, багатогранний процес, результат якого залежить від багатьох чинників. Керівнику гуртка у роботі з дітьми, завжди слід ставити двоєдине завдання: прищеплення практичних знань, умінь та навичок і, водночас, сприяння розвиткові та формуванню художньо-образного мислення, естетичного смаку, щоб у такий спосіб виявити творчий потенціал і дати можливість реалізуватися творчій індивідуальності вихованця та розширити уявлення про українські національно-культурні традиції.
Сучасні дослідження у галузі педагогічної науки та мистецтвознавства наголошують на тому, що мистецтво української народної іграшки є особливим типом художньої творчості, що інтегрує у собі різні види народного мистецтва, поєднує матеріальні і духовні здобутки української культури, утверджує талановитість нашого народу. Використання її у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу на заняттях гуртків художньо-естетичного напряму сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.
На підставі поліфункціонального характеру української народної іграшки, було виділено окремі функції використання її як засобу формування творчої активності гуртківців: інформаційну, мотиваційно-стимулюючу, сенсорну, гедоністичну, евристичну, аксіологічну, культурологічну, навчальну, розвиваючу, виховну.
На заняттях гуртка "Народна іграшка" традиційно застосовую такі методи і прийоми. Наприклад, практичній роботі передує лекція. Під час фронтальної роботи на заняттях гуртків художньо-естетичного напряму можна часто спостерігати різний темп засвоєння вихованцями теоретичних знань і практичних умінь. Досвід показує, що частина дітей відстає при засвоєнні окремих тем, а самостійне оволодіння матеріалом не дає потрібного рівня знань, умінь та навичок. Це явище можна ліквідувати організацією занять гурткової та індивідуально-диференційованої роботи.
Творча знахідка керівника гуртка полягає в тому, що діяльність дітей на гурткових заняттях з технології виготовлення народної іграшки може набувати різного характеру, пов’язаного з розвитком творчих здібностей, формуванням технологічних знань, умінь і навичок вихованців, створенням ігрових ситуацій пізнавального характеру.
Тому, необхідно створювати такі умови, щоб діти не тільки усвідомили суспільно корисне значення своєї праці, але й змогли б показати свої творчі здібності, реалізувати їх у конкретних трудових справах. І цьому найкраще сприяє особистісно-орієнтована технологія навчання, зокрема проектний метод, де поєднуються різні аспекти трудової підготовки, зв’язок з різними предметами (народознавством, історією мистецтва України), з життям.
Програмою передбачено з більш підготовленими гуртківцями застосування індивідуальних форм роботи, що дає можливість диференціювати завдання, враховуючи їх інтереси, запити, нахили. Для цього створюю «банк» проектів, які можна запропонувати дітям. Це дає можливість допомогти слабшим вихованцям усувати прогалини в знаннях, а добре підготовленим – розширювати і поглиблювати технологічні знання та вміння.
З метою зацікавлення, розвитку творчості, організації взаємодії і гуманістично організованого середовища використовуються нетрадиційні форми, які передбачають орієнтацію на особистість кожного як найвищу цінність; роль колективу в розвитку особистості; пріоритет естетичного виховуючого впливу; поєднання різних видів діяльності (практична, комунікативна, пошукова, науково-дослідницька); самостійність гуртківців у виборі власної програми діяльності. Заняття гуртка з технології виготовлення народної іграшки потрібно проводити нестандартно, з використанням найбільш оптимальних форм і методів організації навчальної діяльності дітей.
Тому, під час виконання практичних робіт, налагоджую взаємодопомогу сильніших вихованців слабшим, тримаю весь час в полі зору найслабших гуртківців. Якщо в ході заняття є якісь цікаві моменти (успішний прийом, досконаліший технологічний процес), роблю їх здобутком усіх присутніх.
Привчаю гуртківців до самостійності, індивідуалізації навчання, творчості в конструюванні, оздоблення виробів. Характер завдань, які я пропоную вихованцям, щороку змінюється з метою стимулювання конструкторської думки дитини, підлітка, юнака.
Підсумовуючи заняття, спільно з дітьми робимо аналіз виконаної роботи, проводимо економічні розрахунки, звертаємо увагу на технологію, художнє оформлення (дизайн).
Використовуючи активні методи навчання (діалогічні ситуації, ігрові форми проведення занять, вільна творча діяльність, критичне мислення під час гурткових занять) одержую відповідні результати – вихованці вчаться об’єктивно мислити, робити правильні висновки, досягають успіхів у різноманітних сферах діяльності.
Проблема розвитку творчих здібностей дітей на гурткових заняттях з технології є досить актуальною проблемою в період необхідності відновлення економіки нашої держави, відродження національної культури та самосвідомості народу.
Аналіз передового педагогічного досвіду викладання технології виготовлення народної іграшки свідчить, що багато керівників гуртків, які мають великий педагогічний стаж та досвід роботи у позашкільних навчальних закладах, пропонують різні методи розвитку творчих здібностей та різні підходи до організації навчальної та технологічної діяльності вихованців.
Для розвитку творчих здібностей гуртківців пропоную:
При виборі форм та методів роботи з дітьми на заняттях гуртка з технології виготовлення народної іграшки особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого гуртківця: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові та інші ігри як засіб розвитку творчої активності вихованців, вирішується ряд завдань:
При цьому особливу увагу треба звертати на розвиток самостійності творчих здібностей вихованців, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили дітей.
Серед розроблених методів творчої діяльності найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань технічної творчості є: метод мозкового штурму, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, основи теорії розв’язування винахідницьких задач тощо.
Отже, проблема розвитку творчих здібностей дітей на заняттях гуртка з технології виготовлення народної іграшки є на сучасному етапі актуальною у передовому педагогічному досвіді керівників гуртків, методистів, які пропонують застосовувати з цією метою різноманітні шляхи і методи зокрема:
Досвід практичної роботи керівників гуртків декоративно-ужиткового відділу переконує, що гуртківці можуть і прагнуть виготовляти ігри та іграшки за зразками, розробляти їх оригінальні конструкції (головоломки, ігри-атракціони, настільні ігри-змагання), і з задоволенням виконують ігрові завдання на заняттях.
Виготовлення саморобних іграшок з різноманітних матеріалів викликає значний інтерес як у молодших, так і у старших вихованців. В ході роботи над іграшками не тільки набуваються трудові навички, а й розвиваються сенсорні здібності, кмітливість, допитливість, інтерес до моделювання, художній смак. На таких заняттях можна поєднувати гру і працю, працю і творчість.
Чимало керівників гуртків під час виконання практичної роботи проводять змагання між гуртківцями «Справа майстра боїться», «Найкраща швачка», «Думай і твори» та інші, що сприяє підвищенню якості виконання завдань, активізує процес навчання, виховує позитивне відношення до праці. Так гру-змагання «Справа майстра боїться» проводять на початковому рівні навчання за програмою занять гуртка «Народна іграшка». Вона складається з декількох конкурсів і побудована на добре відомому дітям цього віку матеріалі: казках, загадках, прислів’ях про працю і працелюбність. У ході гри діти демонструють свої вміння працювати з аплікацією, конструювати, моделювати. Виконуючи завдання конкурсів дітям необхідно: назвати прислів’я про працю; обрати будь-який інструмент та назвати, який казковий герой їм користувався; одягнути персонажі казок за допомогою клею, ножиць та різнокольорового паперу; за описом визначити з якої казки та чи інша машина, зробити креслення, скласти принципову схему її роботи, намалювати зовнішній вигляд; виготовити із заготовок-розгорток цеглинки та збудувати казковий дім тощо.
З метою кращого закріплення знань, вмінь та навичок у мистецтві виготовлення українських традиційних народних іграшок, при проведенні підсумкових занять на основному рівні навчання за програмою занять гуртка «Народна іграшка», корисно впроваджувати ігрові завдання таких конкурсів, як «Будинок моделей», «Секрети творчості», «Творю красу», «Знайомі незнайомці», «Ми чекаємо гостей» тощо.
Ділова гра «Захист проекту» спрямована на організацію суспільно спрямованої колективної діяльності гуртківців та носить комплексний характер. В ній моделюється не тільки процедура захисту проекту, а й процес розробки конструкції та змагання між творчими бригадами. Гру можна проводити в два етапи: на першому етапі дві бригади створюють конструкції, використовуючи метод мозкового штурму та передають їх на розгляд експертній групі; на другому – відбувається безпосередній захист проектів кожною бригадою. Під час захисту проекту представник бригади дає характеристику конструкції виробу, що є прототипом, аналогом, на основі якого розробляється новий проект, вказуючи на його недоліки. Далі пропонується нове конструктивне рішення, обґрунтовується обраний варіант. При цьому не можна збільшувати переваги або приховувати недоліки проекту, що захищається. Члени бригади дають характеристику техніко-економічних, ергономічних та естетичних показників нової конструкції, доводять її новизну, можливості виготовлення в умовах позашкільних навчальних майстерень.
Ділова гра «Захист проекту» може бути використана при поглибленому вивченні, на вищому рівні навчання за програмою занять гуртка «Народна іграшка». Можна розширити діяльність учасників, пропонуючи їм дослідити теорію народного мистецтва, написати науково-дослідницькі, пошукові роботи, рецензію на проект, що захищається, навчити складати формулу винаходу, який передбачається, розробляти технологічний процес виготовлення виробів.
Тому, залучаючи дітей до створення іграшок, насамперед, формується їхній духовний світогляд. Вважаю, що для того, щоб традиції народного мистецтва іграшки й в майбутньому не втратили своєї важливої ролі у національному вихованні дітей необхідно:
На підставі поліфункціонального характеру української народної іграшки, було виділено окремі функції використання її як засобу формування творчої активності гуртківців: інформаційну, мотиваційно-стимулюючу, сенсорну, гедоністичну, евристичну, аксіологічну, культурологічну, навчальну, розвиваючу, виховну.
На заняттях гуртка "Народна іграшка" традиційно застосовую такі методи і прийоми. Наприклад, практичній роботі передує лекція. Під час фронтальної роботи на заняттях гуртків художньо-естетичного напряму можна часто спостерігати різний темп засвоєння вихованцями теоретичних знань і практичних умінь. Досвід показує, що частина дітей відстає при засвоєнні окремих тем, а самостійне оволодіння матеріалом не дає потрібного рівня знань, умінь та навичок. Це явище можна ліквідувати організацією занять гурткової та індивідуально-диференційованої роботи.
Творча знахідка керівника гуртка полягає в тому, що діяльність дітей на гурткових заняттях з технології виготовлення народної іграшки може набувати різного характеру, пов’язаного з розвитком творчих здібностей, формуванням технологічних знань, умінь і навичок вихованців, створенням ігрових ситуацій пізнавального характеру.
Тому, необхідно створювати такі умови, щоб діти не тільки усвідомили суспільно корисне значення своєї праці, але й змогли б показати свої творчі здібності, реалізувати їх у конкретних трудових справах. І цьому найкраще сприяє особистісно-орієнтована технологія навчання, зокрема проектний метод, де поєднуються різні аспекти трудової підготовки, зв’язок з різними предметами (народознавством, історією мистецтва України), з життям.
Програмою передбачено з більш підготовленими гуртківцями застосування індивідуальних форм роботи, що дає можливість диференціювати завдання, враховуючи їх інтереси, запити, нахили. Для цього створюю «банк» проектів, які можна запропонувати дітям. Це дає можливість допомогти слабшим вихованцям усувати прогалини в знаннях, а добре підготовленим – розширювати і поглиблювати технологічні знання та вміння.
З метою зацікавлення, розвитку творчості, організації взаємодії і гуманістично організованого середовища використовуються нетрадиційні форми, які передбачають орієнтацію на особистість кожного як найвищу цінність; роль колективу в розвитку особистості; пріоритет естетичного виховуючого впливу; поєднання різних видів діяльності (практична, комунікативна, пошукова, науково-дослідницька); самостійність гуртківців у виборі власної програми діяльності. Заняття гуртка з технології виготовлення народної іграшки потрібно проводити нестандартно, з використанням найбільш оптимальних форм і методів організації навчальної діяльності дітей.
Тому, під час виконання практичних робіт, налагоджую взаємодопомогу сильніших вихованців слабшим, тримаю весь час в полі зору найслабших гуртківців. Якщо в ході заняття є якісь цікаві моменти (успішний прийом, досконаліший технологічний процес), роблю їх здобутком усіх присутніх.
Привчаю гуртківців до самостійності, індивідуалізації навчання, творчості в конструюванні, оздоблення виробів. Характер завдань, які я пропоную вихованцям, щороку змінюється з метою стимулювання конструкторської думки дитини, підлітка, юнака.
Підсумовуючи заняття, спільно з дітьми робимо аналіз виконаної роботи, проводимо економічні розрахунки, звертаємо увагу на технологію, художнє оформлення (дизайн).
Використовуючи активні методи навчання (діалогічні ситуації, ігрові форми проведення занять, вільна творча діяльність, критичне мислення під час гурткових занять) одержую відповідні результати – вихованці вчаться об’єктивно мислити, робити правильні висновки, досягають успіхів у різноманітних сферах діяльності.
Проблема розвитку творчих здібностей дітей на гурткових заняттях з технології є досить актуальною проблемою в період необхідності відновлення економіки нашої держави, відродження національної культури та самосвідомості народу.
Аналіз передового педагогічного досвіду викладання технології виготовлення народної іграшки свідчить, що багато керівників гуртків, які мають великий педагогічний стаж та досвід роботи у позашкільних навчальних закладах, пропонують різні методи розвитку творчих здібностей та різні підходи до організації навчальної та технологічної діяльності вихованців.
Для розвитку творчих здібностей гуртківців пропоную:
- застосовувати на заняттях гуртка з технології виготовлення народної іграшки художньо-конструкторські задачі. Художнє конструювання відіграє важливу роль у розвитку творчих здібностей. Предмети, явища навколишнього середовища викликають у людини певні відчуття, через певні рецептори, зокрема, зорові, слухові та інші. Під час розв’язування задач розвивається уява, просторове мислення, образотворчі навички, відчуття гармонії, гарного смаку та інші, які є необхідними для загального розвитку творчої особистості;
- проводити заняття, на яких вихованці виготовляють різні вироби з природних матеріалів. Природний матеріал активізує уяву дітей, змушує їх переживати естетичні переживання, викликає потребу в творчому збагаченні. Для більш широкого використання творчого потенціалу гуртківців, пропонується на заняттях гуртка придумувати і виготовляти не однотипні вироби, які відмінні за формою та компонуванням;
- використовувати на заняттях гуртка з технології виготовлення народної іграшки технічну документацію з неповними даними, як засіб розвитку творчих здібностей гуртківців. Технічна документація регламентує діяльність дітей. Методика полягає у тому, що кількість даних в технічній документації, в процесі навчання, зменшується. Це дає можливість гуртківцям творчо приступити до вирішення завдання;
- практикувати на заняттях колективне обговорення індивідуальних творчих завдань. При такій організації праці на розвиток творчих здібностей вихованців впливає ряд суб’єктивних факторів. Колектив спонукає дитину до більш активної діяльності. Колективне обговорення індивідуальних завдань сприяє підвищенню мотивації та уваги гуртківців до виконання своїх творчих завдань. Керівник гуртка при цьому може організувати змагання на досягнення кращих результатів;
- оздоблювати вироби, які виготовляють діти. Виготовляючи на заняттях гуртка ті чи інші вироби поряд з технологічними і технічними в рівній мірі вирішуються і художньо-конструкторські задачі, навіть якщо вони не вирізняються в самостійності. Гуртківці, виготовляючи виріб, прагнуть надати йому красивого вигляду. Для цього слід давати їм завдання, що полягає у розробці орнаменту, форми, способу оздоблення свого майбутнього виробу. В ході практичних занять вихованці виготовляють виріб і оздоблюють його власноруч розробленим орнаментом.
При виборі форм та методів роботи з дітьми на заняттях гуртка з технології виготовлення народної іграшки особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого гуртківця: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові та інші ігри як засіб розвитку творчої активності вихованців, вирішується ряд завдань:
- гуртківці цілеспрямовано ознайомлюються із змістом професії;
- дітям розкривається специфіка професійної діяльності;
- розвиваються вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;
- досягається відповідність навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;
- формується активна позицію гуртківців в оволодінні професією, виховується потреба реалізувати свої інтереси в діяльності.
При цьому особливу увагу треба звертати на розвиток самостійності творчих здібностей вихованців, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили дітей.
Серед розроблених методів творчої діяльності найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань технічної творчості є: метод мозкового штурму, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, основи теорії розв’язування винахідницьких задач тощо.
Отже, проблема розвитку творчих здібностей дітей на заняттях гуртка з технології виготовлення народної іграшки є на сучасному етапі актуальною у передовому педагогічному досвіді керівників гуртків, методистів, які пропонують застосовувати з цією метою різноманітні шляхи і методи зокрема:
- використання на заняттях гуртка природних матеріалів;
- колективне обговорення індивідуальних творчих завдань;
- диференціювання виробничо-технічних задач;
- використання технічної документації з неповними даними;
- застосування художньо-конструкторських задач;
- застосування методів творчої діяльності.
Досвід практичної роботи керівників гуртків декоративно-ужиткового відділу переконує, що гуртківці можуть і прагнуть виготовляти ігри та іграшки за зразками, розробляти їх оригінальні конструкції (головоломки, ігри-атракціони, настільні ігри-змагання), і з задоволенням виконують ігрові завдання на заняттях.
Виготовлення саморобних іграшок з різноманітних матеріалів викликає значний інтерес як у молодших, так і у старших вихованців. В ході роботи над іграшками не тільки набуваються трудові навички, а й розвиваються сенсорні здібності, кмітливість, допитливість, інтерес до моделювання, художній смак. На таких заняттях можна поєднувати гру і працю, працю і творчість.
Чимало керівників гуртків під час виконання практичної роботи проводять змагання між гуртківцями «Справа майстра боїться», «Найкраща швачка», «Думай і твори» та інші, що сприяє підвищенню якості виконання завдань, активізує процес навчання, виховує позитивне відношення до праці. Так гру-змагання «Справа майстра боїться» проводять на початковому рівні навчання за програмою занять гуртка «Народна іграшка». Вона складається з декількох конкурсів і побудована на добре відомому дітям цього віку матеріалі: казках, загадках, прислів’ях про працю і працелюбність. У ході гри діти демонструють свої вміння працювати з аплікацією, конструювати, моделювати. Виконуючи завдання конкурсів дітям необхідно: назвати прислів’я про працю; обрати будь-який інструмент та назвати, який казковий герой їм користувався; одягнути персонажі казок за допомогою клею, ножиць та різнокольорового паперу; за описом визначити з якої казки та чи інша машина, зробити креслення, скласти принципову схему її роботи, намалювати зовнішній вигляд; виготовити із заготовок-розгорток цеглинки та збудувати казковий дім тощо.
З метою кращого закріплення знань, вмінь та навичок у мистецтві виготовлення українських традиційних народних іграшок, при проведенні підсумкових занять на основному рівні навчання за програмою занять гуртка «Народна іграшка», корисно впроваджувати ігрові завдання таких конкурсів, як «Будинок моделей», «Секрети творчості», «Творю красу», «Знайомі незнайомці», «Ми чекаємо гостей» тощо.
Ділова гра «Захист проекту» спрямована на організацію суспільно спрямованої колективної діяльності гуртківців та носить комплексний характер. В ній моделюється не тільки процедура захисту проекту, а й процес розробки конструкції та змагання між творчими бригадами. Гру можна проводити в два етапи: на першому етапі дві бригади створюють конструкції, використовуючи метод мозкового штурму та передають їх на розгляд експертній групі; на другому – відбувається безпосередній захист проектів кожною бригадою. Під час захисту проекту представник бригади дає характеристику конструкції виробу, що є прототипом, аналогом, на основі якого розробляється новий проект, вказуючи на його недоліки. Далі пропонується нове конструктивне рішення, обґрунтовується обраний варіант. При цьому не можна збільшувати переваги або приховувати недоліки проекту, що захищається. Члени бригади дають характеристику техніко-економічних, ергономічних та естетичних показників нової конструкції, доводять її новизну, можливості виготовлення в умовах позашкільних навчальних майстерень.
Ділова гра «Захист проекту» може бути використана при поглибленому вивченні, на вищому рівні навчання за програмою занять гуртка «Народна іграшка». Можна розширити діяльність учасників, пропонуючи їм дослідити теорію народного мистецтва, написати науково-дослідницькі, пошукові роботи, рецензію на проект, що захищається, навчити складати формулу винаходу, який передбачається, розробляти технологічний процес виготовлення виробів.
Тому, залучаючи дітей до створення іграшок, насамперед, формується їхній духовний світогляд. Вважаю, що для того, щоб традиції народного мистецтва іграшки й в майбутньому не втратили своєї важливої ролі у національному вихованні дітей необхідно:
- прикласти зусилля щодо їх відродження через заняття гуртка «Народна іграшка», до яких треба залучати професійних майстрів, народних умільців, батьків гуртківців;
- проводити співпрацю дітей, батьків, народних умільців та етнографів;
- вчити дітей не лише історії виникнення іграшок, але і їх створенню (шити іграшки, вбрання для ляльок, виготовляти ляльок з глини, соломи, лози, рогози, ганчірок…);
- створювати етнографічні експедиції з метою збору зразків народних промислів, звичаїв, обрядів, історичних традицій;
- запрошувати професійних майстрів, батьків гуртківців і народних умільців, які будуть проводити творчі майстер-класи;
- приймати участь у виставках та створювати пересувні тематичні і персональні виставки;
- поставити за мету занять гуртка «Народна іграшка» - відродження національної культури через накопичення історичного матеріалу, конкретних розробок, накопичення історичного матеріалу, накопичення фото і відео матеріалу на дану тематику, створення схеми етнографічної експедиції щодо вивчення народної іграшки.
Немає коментарів:
Дописати коментар