Сценарій виховного заходу: «Покрова – День українського козацтва»
Мета: виховувати в гуртківців шанобливе
ставлення до запорізьких козаків, їх традиції, побут, звичаї, спонукати до
наслідування їх кращих рис характеру: добродушності, безкорисливості,
товариськості, бажання завжди прийти на допомогу; виховувати в гуртківців
почуття патріотизму, національної гордості, розуміння своєї причетності до всіх
подій, які відбуваються в Україні.
Обладнання: у центрі на стіні плакат: «14 жовтня − свято Покрови і День українського
козацтва», поряд з ним емблема: «Козацькому роду нема переводу», а також
портрети українських гетьманів, фотографії козацьких клейнодів (булава, бунчук), грамота «Заповіді
козаків», музика: «Гімн держави», «Козацький марш», «Пісня про Байду», «Ой на
горі та й женці жнуть» тощо.
Місце проведення: святково прикрашена актова зала відділу філії «Ровесник».
Форма проведення: пізнавальна програма.
Запрошені: гуртківці
відділу філії «Ровесник», сотник Довгинцівської сотні ім. Ів. Богуна – Лісняк П.П., керівники
гуртків, завідувач відділу філії «Ровесник».
Учасники: вихованці
гуртка «Народна іграшка».
План проведення:
1. Організаційний момент.
2. Вступне слово керівника гуртка.
3. Виступ гуртківців.
4.
Заключне слово керівника гуртка.
Методичні поради щодо проведення виховного заходу:
Намалювати плакати з вище перерахованими висловами. Запросити на виховний
захід сотника Довгинцівської сотні ім. Ів. Богуна – Лісняка П.П., керівників
гуртків, завідувача відділу філії «Ровесник». Робота з ведучими, підбір
учасників змагання, вибір курінних отаманів, оформлення та підготовка актової зали.
Заздалегідь роздати гуртківцям слова, ознайомити з деякими текстами із історії
України та народознавства.
ДІЙОВІ ОСОБИ
І Ведуча
ІІ Ведуча
Ведучий
Курінні отамани:
І курінний отаман
ІІ курінний отаман
І курінь:
Першій козак
Другий козак
Третій козак
Четвертий козак
П’ятий козак
ІІ курінь:
Першій козак
Другий козак
Третій козак
Четвертий козак
П’ятий козак
І Ведуча: З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до нашої історії. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення
національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті.
ІІ Ведуча: Українці мають усі
підстави пишатися тим, що їх Батьківщина не раз переживала найважчі
випробування, коли гинули сотні, тисячі, мільйони її дочок і синів, і потім,
мов казкова птаха Фенікс, відроджувалась, виростала з пожарищ, руїн, виховувала
нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми можемо пишатися тим, що Україна
ніколи
не поневолювала інші народи, а вміло захищала
себе від ворогів. Був час, коли всю
нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі
степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що
лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.
І Ведуча: Слава про
волелюбних козаків-запорожців линула широким світом. Сьогодні великої ваги
набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Указом
Президента України 14 жовтня оголошено Днем захисника України, який
відзначається у день Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем українського
козацтва. Таким
чином, Покрова святкуватиметься в нас не тільки
як народно релігійне, а й національне
свято. На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою.
ІІ Ведуча: Дозвольте
вам представити нашого гостя, який розповість багато цікавого з історії
козацтва і чим воно живе сьогодні.
(виступ сотника
Довгинцівської сотні ім. Ів. Богуна – Лісняка Павла Петровича)
І Ведуча: Тож
розпочнемо змагання і подивимось, хто з нас гідний носити звання «Козак».
Ведучий:
Гей ви, хлопці-запорожці,
А
де ж ваша сила?
Чи
свою козацьку славу
Ви
не розгубили?
Будем, хлопці-запорожці,
Завжди пам’ятати:
Хто безсилий, той безкрилий.
Тому
не літати.
ІІ Ведуча: І справді,
запорожці були витривалі, дужі кмітливі і, на диво, хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові. У нашому святі сьогодні беруть участь козаки двох куренів. Курінні
отамани, виводьте свої курені і розпочнемо змагання.
(Під звуки «Козацького маршу» курінні отамани виводять
козаків. Їм надається слово перед змаганнями).
Перший курінь
Перший козак:
Червоніють маки, червоніють кров’ю −
Кров’ю, що лилася ріками віки,
Червоніють маки ген по Придніпров’ю,
Як козацька слава з Божої руки.
(В.Письменний.)
Другий
козак:
І вогнем гарячим за турецьким морем
Пломеніють маки скрізь напровесні...
І в Криму татарськім − скільки кинем оком −
Мов стяги червоні, майорять навстріч:
Маки... Маки... Маки... − як-бо! жорстокі,
За Вкраїну рідну і за матір Січ.
(В. Письменний.)
Третій
козак:
Було колись − в Україні
Ревіли гармати;
Було колись − запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю...
(Т.Шевченко. «Іван Підкова».)
Четвертий
козак:
Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись − панували,
Та більше не будем!
Тієї слави козацької
Повік не забудем!..
(Т.Шевченко.
«Тарасова ніч».)
П’ятий
козак:
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
В недільку вранці;
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
(Т.Шевченко.
«Тарасова ніч».)
Другий курінь
Перший козак:
Ти давав, Великий Боже, нові заповіти
Про любов до Тебе, Бога, до людей на світі,
І нема любові вище, ніж любов отая,
Коли хтось в бою за друга душу покладає.
(В.Письменний.)
Другий козак:
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла..
Текла, текла, тай висохла.
Степи зеленіють;
Діди лежать, а над ними
Могили синіють.
(Т.Шевченко.
«Гайдамаки».)
Третій козак:
Б’ють пороги; місяць сходить,-
Як і перше сходив...
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!
Четвертий козак:
Очерети у Дніпра питають:
«Де то наші діти ділись,
Де вони гуляють?»...
«Де панують? Бенкетують?
Де ви забарились?»
П’ятий козак:
«Вернітеся! Дивітеся
Жита похилились,
Де паслися ваші коні...
Де кров ляха, татарина
Морем червоніла...
Вернітеся!»
(Т.Шевченко.
«Тарасова ніч».)
І Курінний отаман:
Хлопці, браві козаки, не забудем, а піднімем
Тую славу...
Од слова до слова
Не минайте ані титли,
Ніже тієї коми...
Спитаймо тоді себе: що ми?..
Чиї сини? Яких батьків?
(За Т.Г.Шевченком. «І мертвим, і живим...»)
І. Історична
розминка для козачих куренів –
«З історії козацтва»
Ведучий:
1. Як козаки
голили собі голову?
2. Який одяг носили козаки?
3. Якого
кольору був
стяг Запорозької Січі?
4. Які ви
знаєте символи влади Гетьмана України?
5. Хто був першим і останнім Гетьманом України?
6. Про що мріяв Іван
Мазепа?
7. Назвіть
відомих
вам гетьманів України.
8. Коли і ким була зруйнована Запорозька Січ?
9. Який період в історії України названо «Руїною»?
10. Коли і
де була підписана угода між Росією і Україною?
(Підсумки історичної розминки підбиває Лісняк Павло
Петрович - сотник Довгинцівської сотні ім. Ів. Богуна)
ІІ. Літературний
конкурс – «Жарти та козацькі звичаї»
1. ІІ Ведуча: Наступне завдання:
«Козацькі побрехеньки» − потрібно розказати анекдот. Участь беруть по 1 члену з куреня.
2. І Ведуча: Про
Байду Вишневецького ходили в народі легенди,
а також пісні. Одна з
них («Пісня про Байду») вам знайома. Зараз подивимося, хто краще знає текст цієї пісні. Умова така: перша команда починає
4 рядки, потім черга другої... Переможе той курінь, який не зіб’ється, не переплутає слова.
3. ІІ Ведуча: Назвати якомога більше
прислів’їв про козацькі чесноти: вправність, сміливість, кмітливість,
безстрашність. (Для прикладу ведучий
звертається до запиту в залі: «Козацькому роду нема переводу».)
4. І Ведуча: Назвати якомога більше епітетів до іменника «козак». (Хоробрий, сміливий, мудрий...)
(Підсумки літературного конкурсу підбиває Левашкевич
Галина Геннадіївна – керівник гуртка «Цікаве дозвілля»)
Ведучий: Козаки були
мудрими, розсудливими, а ще
− витривалими, спритними, сильними.
ІІІ. Спортивний конкурс – «Військові маневри»
1. ІІ Ведуча: Часто козакам доводилось перепливати
Дніпро, Чорне море, а тому в них мали
бути добре розвинуті легені. Завдання для двох козаків з різних кошів: трьома видихами наповнити повітрям кульки (повітряні). У кого більша
кулька, той має розвинутіші легені.
2.
І Ведуча: Конкурс на
витривалість. Стрибки зі скакалкою. Хто довше прострибає.
3.
ІІ Ведуча: Конкурс на точність. Потрібно тенісним м’ячиком влучити в футбольний м'яч.
4. І Ведуча: Щоб мужньо
боронити свій
народ, свою рідну неньку Україну козаки повинні перетворювати
труднощі, мати неабияку силу в руках. У наступному змаганні візьмуть участь щонайсильніші.
Буде боротьба «Сильна рука». Взаємно захопивши
руками великі пальці, силою нахилити
руку суперника не відриваючи ліктя від
столу. Суперники бореться один проти
одного. Перемагає курінь, члени якого здолали найбільше суперників.
5.
ІІ Ведуча: У бою козаки були один за всіх і всі за одного. Перетягування каната.
(Підсумки спортивного конкурсу підбиває Святенко Людмила
Володимирівна – завідувач відділу філії «Ровесник»)
ІV. Розважальний -
«Спритний та кмітливий»
1. І Ведуча: Всі ви
напевне знаєте і бачили
картину на якій зображено той момент, коли дотепні, веселі козаки писали листа турецькому
султану. То ж шикуйтесь у дві
шеренги і подивимося котрий курінь швидше передасть написане. На старт. Увага! Почали! Передача
листа.
2. Ведучий: На Січі жінок не було.
Тому козакам доводилось усе робити
самим. Вони вміли смачно готувати. Козаки мають якнайшвидше записати рецепт козацького кулешу.
3. ІІ Ведуча: Хто найшвидше вип’є
кухоль квасу? Завдання полягає в тому, що з кожного куреня обирається один
учасник і всі стають в один ряд і п’ють кухоль квасу на швидкість. Перемагає
той курінь учасник якого найшвидше вип’є квас.
4. І Ведуча: Наступний конкурс такий: з
кожної команди по одному учаснику повинні якнайшвидше з’їсти яблуко підвішене
на нитці. Перемагає найшвидший.
5. ІІ Ведуча: А зараз дуже цікаве завдання. По одному з
кожного куреня змагаються у такому виді змагань: учасник конкурсу повинен дістати і з’їсти цукерку з тарілки з мукою без допомоги
рук.
6. І Ведуча: Наступне
завдання полягає
в тому, щоб обрати з кожного куреня
по два учасники. Один із
них
повинен якнайшвидше нагодувати варениками іншого свого товариша.
7. ІІ Ведуча: А зараз завдання для курінних отаманів. Конкурс покаже, хто кращий знавець
дніпровських порогів. Перемагає той отаман, хто найшвидше назве дніпровські
пороги. (Козацький, Сурський, Лоханський,
Дзвонецький, Ненаситецький, Вовніговський, Вудильський, Лишній, Вільний).
(Підсумки розважального конкурсу і усього змагання
підбиває
Лісняк Павло Петрович - сотник Довгинцівської сотні ім.
Ів. Богуна)
Ведучий:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люде, наша слава,
Слава України!
(Звучить запис пісні
«Ой на горі та й женці жнуть»)
Немає коментарів:
Дописати коментар